Визначення поняття
Розглянемо терміни «рефлексія» та «рефлексивне управління». Між собою вони мають тісний зв’язок.
Що ж таке рефлексія? Під цим терміном розуміється досить універсальний внутрішній механізм, який сприяє підвищенню ефективності керівника в плані власного розвитку, роботи в організації, поведінки в групі та прийнятих ним рішень. Рефлексія – це не що інше, як процес саморегуляції і самопізнання. Він дозволяє людині визначитися зі своїми бажаннями, цілями, розумовими діями, Я-образом, сенсом життя і переживаннями.
Рефлексія є ще і специфічним властивістю мислення. Вона являє собою той механізмом, з допомогою якого людина переосмислює свої види діяльності.
Рефлексія необхідна для усвідомлення людиною своєї діяльності в цілому та її окремих елементів (факторів, цілей і засобів). З її допомогою після виконаної роботи люди дають оцінку своїй поведінці, що дозволяє їм приймати в подальшому найбільш правильні рішення.
Рефлексія та рефлексивне управління відіграють важливу роль у житті людини. Виникнення подібного властивості мислення говорить про високий рівень самосвідомості особистості. Завдяки появі рефлексії у людини виникають думки про свої цілі і бажання, про тієї чи іншої емоційної реакції, а також про внутрішній стан. Завдяки цьому процесу і відбувається розвиток особистості.
Рефлексія важлива для людини незалежно від його діяльності. Однак особлива роль відведена даного механізму в інтелектуальній роботі, де має місце складна групова та міжособистісна взаємодія. Подібною діяльністю, без всякого сумніву, є управлінська. Саме тому менеджеру необхідні здібності не тільки інтелектуального плану, але і соціальної рефлексії. Це і дозволить йому мотивувати колектив на досягнення поставленої мети.
Знання теорії рефлексивного управління найбільш необхідно керівнику для наступного:
- Оцінки ситуації, що складається в організації, яка стосується поведінки людей.
- Визначення, постановки і вибору мети.
- Аналізу виробничих проблем та прийняття найбільш оптимальних рішень.
- Визначення дій і відносин у груповому і міжособистісній взаємодії, а також при виборі тактики і стратегії загального організаційного поведінки.
- Пояснення й оцінки свого службового поведінки.
