Рефлексивне управління: поняття, теорія, методи і область застосування

Що має на увазі під собою таке поняття, як «рефлексивне управління»? У перекладі з латинської мови reflexio означає «відбиття» або «звернення назад». Під рефлексивним розуміється таке управління, при якому кожна зі сторін прагне зробити все, щоб змусити протилежну сторону діяти таким чином, як вигідно їй самій.

Виробляються ці дії? Рефлексивне управління має місце тоді, коли сторона А передає стороні В якусь інформацію. Вона і повинна змусити останню розробити програму своєї поведінки, яка буде вигідна для джерела, що поширює такі відомості.

Застосування рефлексивного управління особливо актуально в таких сферах діяльності людини, як політика і дипломатія, бізнес, адміністративно-управлінська робота, а також військова справа. Перевагою такого напряму вважається гнучке поєднання інформаційного і силового тиску на представників ворожої сторони. Основна мета при цьому досягається за допомогою не стільки сили, скільки мислення. Здатність застосування рефлексивного підходу до управління дається людині від природи. Володарі такого таланту можуть контролювати «волю випадку» завдяки нав’язування своєї волі.

Так що ж таке рефлексивне управління?

Визначення поняття

Розглянемо терміни «рефлексія» та «рефлексивне управління». Між собою вони мають тісний зв’язок.

Що ж таке рефлексія? Під цим терміном розуміється досить універсальний внутрішній механізм, який сприяє підвищенню ефективності керівника в плані власного розвитку, роботи в організації, поведінки в групі та прийнятих ним рішень. Рефлексія – це не що інше, як процес саморегуляції і самопізнання. Він дозволяє людині визначитися зі своїми бажаннями, цілями, розумовими діями, Я-образом, сенсом життя і переживаннями.

Рефлексія є ще і специфічним властивістю мислення. Вона являє собою той механізмом, з допомогою якого людина переосмислює свої види діяльності.

Рефлексія необхідна для усвідомлення людиною своєї діяльності в цілому та її окремих елементів (факторів, цілей і засобів). З її допомогою після виконаної роботи люди дають оцінку своїй поведінці, що дозволяє їм приймати в подальшому найбільш правильні рішення.

Рефлексія та рефлексивне управління відіграють важливу роль у житті людини. Виникнення подібного властивості мислення говорить про високий рівень самосвідомості особистості. Завдяки появі рефлексії у людини виникають думки про свої цілі і бажання, про тієї чи іншої емоційної реакції, а також про внутрішній стан. Завдяки цьому процесу і відбувається розвиток особистості.

Рефлексія важлива для людини незалежно від його діяльності. Однак особлива роль відведена даного механізму в інтелектуальній роботі, де має місце складна групова та міжособистісна взаємодія. Подібною діяльністю, без всякого сумніву, є управлінська. Саме тому менеджеру необхідні здібності не тільки інтелектуального плану, але і соціальної рефлексії. Це і дозволить йому мотивувати колектив на досягнення поставленої мети.

Знання теорії рефлексивного управління найбільш необхідно керівнику для наступного:

  • Оцінки ситуації, що складається в організації, яка стосується поведінки людей.
  • Визначення, постановки і вибору мети.
  • Аналізу виробничих проблем та прийняття найбільш оптимальних рішень.
  • Визначення дій і відносин у груповому і міжособистісній взаємодії, а також при виборі тактики і стратегії загального організаційного поведінки.
  • Пояснення й оцінки свого службового поведінки.

Як це здійснюється?

Що необхідно зробити стороні А, щоб мотивувати бік Б на прийняття того чи іншого рішення? З цією метою їй необхідно:

  • З’ясувати інтереси та потреби протилежної сторони. Тобто знадобиться чітке розуміння її мотивів, які визначають вчинки, рішення, а також лінію поведінки.
  • Спрогнозувати або дізнатися всі ймовірні дії, які можуть бути зроблені стороною Ст. Знадобиться визначити її конкретні наміри та цілі, а також способи їх досягнення, комунікаційні, ресурсні можливості і обмежують зовнішні фактори.
  • Виходячи з отриманих даних прийняти рішення щодо власної поведінки. На основі цієї концепції в подальшому знадобиться розрахувати найбільш вигідну для себе стратегію.
  • Знайти оптимальний спосіб і передати представнику сторони У таку інформацію про свої наміри, яка стане причиною для вибору стороною певної стратегії поведінки. Вона повинна бути такою, щоб стати вигідною для противника.
  • Якщо подібний механізм запущений і другою стороною, то їй належить також проходити всі описані вище етапи.

    В цілому процес рефлексивного управління являє собою спосіб розгляду об’єкта, самого себе або іншої людини з різних позицій. При накопиченні результатів проводиться злиття кожного з цих елементів в єдину картину.

    Ставлення до об’єкту

    В системі рефлексивного управління ключовим значенням має таке поняття, як «позиція». Цей термін являє собою те чи інше відношення суб’єкта дії до об’єкта впливу або до іншого людині. При цьому воно обумовлено рольовим, функціональним або іншим становищем, а також знаннями, життєвим і професійним досвідом. Чим більше менеджер займає позицій, аналізуючи об’єкт, тим більш високий рівень рефлексії може бути ним використаний.

    Тобто застосування такого механізму дозволяє забезпечити масштабність охоплення досліджуваної сторони, а також комплексність і різнобічність бачення ситуації.

    Режими свідомості

    Рефлексивне управління в психології розглядається як механізм, що дозволяє людині максимально комплексно і тонко розуміти свою діяльність. Прикладом можуть служити ситуації, коли керівникові доводиться включати різні режими свідомості. Відбувається подібне, зокрема, при проведенні великих нарад. У таких випадках свідомість керівника постійно роздвоюється, а часом працює і в широких напрямах. Так, виступаючи перед аудиторією, йому необхідно постійно пам’ятати про те, що він бажає викласти у своїй доповіді. Подібний стан є першим режимом роботи свідомості. Разом з тим керівнику необхідно постійно спостерігати за аудиторією, спостерігаючи, як вона реагує на його слова і сприймає всі повідомлення. Це призводить до того, що певна частина його свідомості постійно прагне вгадати і побачити, наскільки досягається мета виступу.

    Подібний стан є другим режимом. Але і це ще не все. Спілкуючись з аудиторією, керівник спостерігає не тільки за нею, але і за собою. Йому важливо знати, яке враження він створює на слухачів, серед яких вищестояще начальство, жінки і підлеглі. У відповідності зі своїми цілями і мотивами доповідач постійно коригує себе. Зробити це йому дозволяє третій режим свідомості.

    Завдяки такій комплексній роботі людина більш адекватно і точно бачить ситуацію і розуміє її. Чим більше буде включено режимів свідомості, тим більше можливостей вдасться використати для корекції власних дій, що означає високу ступінь керованості ситуації.

    Властивості рефлективного управління

    Подібний механізм має взаємно відбивним характером. При цьому в ньому розглядаються різні ранги рефлексії по кожному суб’єкту. Тобто сторона А вважає, що припускає, ніби А зробить певне рішення, виходячи з того, що В відповість їй… і т. д.

    Варто зазначити, що наявність переваги в ранзі процесу рефлексії дає перевагу в умовах конкурентної боротьби. Більш сильна сторона завжди нав’язує своєму супротивнику власну лінію поведінки, чим і переграє його. Але така перевага не приходить само собою. Воно досягається при використанні знань динаміки і закономірностей конкурентних процесів. Знадобиться в цьому випадку і вміння рефлексивного управління противником.

    Прояв такого механізму спостерігається не тільки в разі конфліктних ситуацій і суперництва. Рефлексивне управління може мати місце і при партнерство і співпрацю.

    Мотивація

    Подібного напрямку відводиться в рефлексії досить важлива роль. Мотивація при використанні даного механізму визначає і мета процесу, та його зміст. Особливе значення в цьому випадку відводиться «розумної дезінформації». Вона, поряд з комплексним протидією того менеджменту, який використовується конкурентом, являє собою виконання цілого ряду заходів. У їх числі:

    • надання неправдивих відомостей про наявних наміри;
    • передача особливої інформації, здатної мотивувати поведінку противника;
    • захист власних даних;
    • придушення джерел інформації противника.

    Ці заходи призводять до того, що конкуруюча сторона починає неадекватно оцінювати стан ринку, що призведе її до обрання невірної стратегії і тактики своєї поведінки. Одна з обов’язкових умов дезінформації укладено в її достатній правдоподібності.

    Невизначеність результатів

    При взаємній рефлексії завжди існує небезпека того, що сторона не прийме або не зрозуміє сигнали, що подаються стороною А. Буває і так, що, розпізнавши їх значення, конкуренти починають реагувати на отриману інформацію, виходячи із своїх інтересів.

    З метою парирування невизначеності важливо вміти оцінити ранг рефлексії суперника, а також свої ризики. Така дія є для керівника справжнім мистецтвом, підкріпленим знаннями, досвідом і талантом. Але подібна здатність зовсім не є привілеєм обраних. Оволодіти нею може будь-яка людина після проведення відповідних тренувань. Це сильна зброя дозволить здійснювати рефлексивне управління конфліктом, виходячи з нього переможцем.

    Динамічність процесу

    Це ще одна властивість рефлексивного управління, яке є досить мінливим. Механізм взаємної рефлексії стане ефективним лише тоді, коли кожен крок цього процесу буде супроводжуватися варіаціями, що стосуються мотивами поведінки супротивників. При цьому важлива постійна обробка інформації, а також подача дезінформації.

    Сторона, ведуча рефлексивне управління, має не тільки відслідковувати поведінку супротивника. Їй необхідно своєчасно реагувати на його дії, а також попереджувати всі кроки конкурента, постійно вводячи його в оману щодо своїх намірів.

    Види рефлексивного управління

    Розглянутий нами процес може бути як простим, так і складним.

    Що представляють собою ці види рефлексивного управління? Простий механізм розвитку даного процесу був описаний вище. Він являє собою дії, виходячи з яких обстановка (ситуація) відображається у системі управління.

    Більш складний (глибокий) вид рефлексії укладено до прийняття необхідного рішення, яке буде надалі впливати на психіку менеджерів вищої ланки конкуруючої фірми. Це можуть бути піарівські, рекламні й інші способи. Надалі вони орієнтують діяльність противника в тому напрямку, який з’явиться більш вигідним для сторони, яка здійснює рефлексивне управління.

    Використовувані методи

    Для досягнення поставленої мети в рефлексивному управлінні знаходить застосування наступне:

  • Приховування та перекручення істинної ситуації. Це один з найбільш ефективних методів рефлексивного управління. Укладений він в подачі дезінформації.
  • Формування цілі конкурента. Засобами для реалізації даного методу служать провокації, ідеологічні диверсії, підступні «дружні поради» і т. д.
  • Формування доктрини для прийняття конкурентом рішення. Часом вона передається у вигляді звичайних приписів. Наприклад, якщо А, то і Ст. Найбільш ефективним поширеним прийомом для формування доктрини противника є його навчання. Для цього, наприклад, протягом деякого часу на ринок надходить товар з низькою конкурентоспроможністю. Противник звикає до такого стану справ і не робить жодних кроків. У певний момент сторона А починає насичувати ринок якісним товаром. Це і приводить її конкурента до економічного краху.
  • Демонстрація помилкових намірів. Цілі компаній на ринку бувають різними. Глобальні з них полягають у руйнуванні конкурента і заволодіти його майном. Приватні цілі передбачають витіснення противника для повного оволодіння ринком. При застосуванні методу демонстрації помилкових намірів сторона А кілька послаблює свою діяльність на певному сегменті ринку. Цим вона намагається створити основу для прийняття противником помилкового рішення, викликаного нібито звільняється нішею. Після проведення в подальшому саме в цьому місці серйозних економічних операцій, бік А чекає неодмінний успіх.
  • Нав’язування власної точки зору. Засобами цього методу є свідомі скиди конкуренту спеціально підготовленої інформації про своє фінансове становище.
  • Рефлексивне управління в юридичній психології

    Розглянутий феномен є досить багатогранним. Підтвердженням тому виступає розгляд рефлексії і рефлексивного управління в юридичній психології. У цій дисципліні дані поняття допомагають розкрити природу мислення слідчого, обшуку, допиту та інших слідчих дій.

    Конфліктна взаємодія, яке має місце між слідчим і підслідним, розглядається в межах пізнавальної діяльності, а також рефлексивного управління та рефлексивної гри. Однак ці поняття застосовуються не тільки в цьому напрямку. В останні роки рефлексія та рефлексивне управління в юридичній психології мають місце при інтерпретації професійного спілкування.

    Наприклад, відносяться дані поняття до застосовуваному фахівцями даної галузі особливого типу мислення. Воно і є рефлексивним. Таке мислення забезпечує юристові рішення тих професійних завдань, які були найбільш складними в інтелектуальному плані. Варто відзначити, що специфіка рефлексивного механізму має суттєві відмінності від традиційних логічних міркувань. Найбільш характерним поданням для неї може служити фраза: «Я думаю, що злочинець думає, що я думаю».

    Рефлексія в юридичній справі дає підставу розпочати діяльність, яка дозволить при необхідності виправити таке становище. Як правило, такий прийом передбачає використання рефлексивного управління. Здійснюється воно зовсім не нав’язуванням своєї волі іншої людини. Рефлексивне управління в юридичній психології розглядається в якості передачі якихось «підстав». З них людина начебто дедуктивно і повинен вивести рішення, яке було заздалегідь визначено передавальною стороною. Для того щоб це сталося, картина ситуації повинна бути цілком прийнятною для людини, яка виносить остаточний вердикт.