Рефлексивне управління в юридичній психології
Розглянутий феномен є досить багатогранним. Підтвердженням тому виступає розгляд рефлексії і рефлексивного управління в юридичній психології. У цій дисципліні дані поняття допомагають розкрити природу мислення слідчого, обшуку, допиту та інших слідчих дій.
Конфліктна взаємодія, яке має місце між слідчим і підслідним, розглядається в межах пізнавальної діяльності, а також рефлексивного управління та рефлексивної гри. Однак ці поняття застосовуються не тільки в цьому напрямку. В останні роки рефлексія та рефлексивне управління в юридичній психології мають місце при інтерпретації професійного спілкування.
Наприклад, відносяться дані поняття до застосовуваному фахівцями даної галузі особливого типу мислення. Воно і є рефлексивним. Таке мислення забезпечує юристові рішення тих професійних завдань, які були найбільш складними в інтелектуальному плані. Варто відзначити, що специфіка рефлексивного механізму має суттєві відмінності від традиційних логічних міркувань. Найбільш характерним поданням для неї може служити фраза: «Я думаю, що злочинець думає, що я думаю».
Рефлексія в юридичній справі дає підставу розпочати діяльність, яка дозволить при необхідності виправити таке становище. Як правило, такий прийом передбачає використання рефлексивного управління. Здійснюється воно зовсім не нав’язуванням своєї волі іншої людини. Рефлексивне управління в юридичній психології розглядається в якості передачі якихось «підстав». З них людина начебто дедуктивно і повинен вивести рішення, яке було заздалегідь визначено передавальною стороною. Для того щоб це сталося, картина ситуації повинна бути цілком прийнятною для людини, яка виносить остаточний вердикт.
