Висновок
Педагог, який працює з дітьми, що мають мовленнєві дефекти, має в своїй професійній діяльності враховувати кілька основних моментів:
- індивідуальні порушення мови та комунікабельності у кожного учня, вихованця;
- фізичні і психологічні можливості дітей відповідної вікової категорії;
- характерологічні нюанси.
У процесі здійснення корекційної роботи педагогу слід приділяти підвищену увагу розвитку у дітей уваги і пам’яті, так як вони тісно пов’язані з мовними здібностями. Для дошкільнят навчання буде ефективним у тому випадку, якщо проводити його в ігровій формі. Також важливо включати в програму розвитку вправи на розвиток моторики рук і вдосконалення словесно-логічного мислення. Не можна припиняти роботу над відточуванням емоційно-вольових якостей, адже невпевненість у собі, агресивність, легка збудливість нерідко є наслідком мовних порушень.
Застосування психологічної характеристики школярів з порушеннями мовлення дозволяє створити максимально комфортні умови для корекційного навчання в ігровій формі з використанням спеціальних атрибутів, зонування простору та інших способів роботи з дітьми. Для школярів гра повинна носити процесуальний характер і не втрачати творчого підходу. При цьому слід враховувати, що педагогу, який бере участь в грі, бажано брати на себе виконання другорядних ролей, адже діти більш активно включаються в процес, якщо їм випадає ролі першого плану. При такому сценарії вони стають більш розкутими, діють активніше і більш винахідливими.
