Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушенням мовлення: поняття, основні критерії, поради педагогам і вихователям

Порушення мовлення у дітей шкільного віку

У педагогічних характеристиках школярів з порушеннями мовлення відзначається їх постійна рухова активність. Вони постійно ходять по класу, можуть вставати на уроці і ігнорувати зауваження вчителя. Пам’ять і уважність у школярів погано розвинені, спостерігається невисокий рівень розуміння словесних конструкцій, недостатньо якісно працює регулююча функція промови.

Діти з мовними відхиленнями некеровані, педагогам складно контролювати їх поведінку, займатися протягом тривалого часу пізнавальною діяльністю, хлопці володіють низьким рівнем розумової працездатності. Психічний стан у таких малюків вкрай нестійке, але в період психосоматичного благополуччя вони нерідко досягають значних результатів у навчанні.

На тлі функціональних відхилень в роботі ЦНС у дітей часто виникають невротичні реакції, вони можуть бурхливо реагувати на зауваження педагога і нешанобливо ставитися до своїх однокласників. Поведінка школярів нерідко характеризують агресією і підвищеною збудливістю, однак у деяких випадках такі діти бувають сором’язливі, нерішучі, полохливі.