Репродуктивне поведінка: поняття, типи, структура, фактори і особливості

Всім нам добре відомі такі поняття, як «інстинкт продовження роду», «материнський інстинкт» і «батьківський інстинкт». Кожне з них обумовлює природну потребу людини мати дітей. Тим не менш, на думку психологів, подібне бажання не має ніякого зв’язку з біологічною характеристикою людини. Явище це число соціальне. При цьому воно може виражатися не тільки в бажанні мати дітей, але й у небажанні цього. Всі ці чинники входять в таке поняття, як «репродуктивне поведінку» людини. Саме від нього й залежатиме прийняття рішення про появу дитини на світ. Розглянемо поняття і структуру репродуктивного поведінки. Це дозволить нам зрозуміти демографічну ситуацію, що складається в суспільстві, шляхи її виправлення.

Визначення поняття

Репродуктивне поведінка являє собою велику систему, що включає в себе психологічні стани, дії і відносини, що безпосередньо пов’язані з народженням чи з відмовою від народження дітей, незалежно від їх черговості, поза шлюбу або в шлюбі. У це поняття входить також рішення подружжя усиновити дитину.

Формування репродуктивного поведінки відбувається під впливом етнічних, етнокультурних, економічних та політичних факторів. Виявляється воно у вигляді реакції людей на внутрішні і зовнішні стимули до планування сім’ї і продовження роду, в числі яких – громадська думка і сімейні традиції, усвідомлення цінності дітей і ін.

У своєму концентрованому вигляді репродуктивне поведінка людини являє собою ряд дій, званих відповідною стратегією. Це все те, що відбувалося з моменту прийняття рішення про зачаття дитини до його появи на світ. Дослідження репродуктивної поведінки дозволяють пояснити ті зміни, яких воно зазнало протягом історії розвитку людського суспільства. Їх мета полягає також у поясненні впливу на процеси народжуваності проводиться державою сімейної політики, умов життя людей і їх психіки.