Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення використовується при розробці ФГОС у системі дошкільної освіти. Державні стандарти особливо важливі для обліку індивідуальних потреб кожної дитини, які визначаються на підставі стану здоров’я та інших життєвих обставин. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення дозволяє зрозуміти, які умови необхідно створити для того, щоб кожна дитина, віднесений до цієї категорії, зміг отримати якісну освіту.
Навички володіння мовленням у дітей
Успішна соціалізація дитини неможлива без спілкування. В той же час досягти необхідних результатів у комунікації з дорослими і однолітками можуть тільки ті діти, які володіють усною мовою на достатньому рівні.
Всепоглинаючі інформаційні та технологічні процеси не найсприятливішим чином відбиваються на розвитку спілкування серед дітей молодшого віку. Поряд із захворюваннями центральної нервової системи, порушеннями слуху, негативно на соціалізації та всебічного розвитку дитини відображається захопленість комп’ютерними іграми, мультфільмами. Такі діти часто усуваються від колективу, їм складно навчитися розуміти почуття рідних і близьких, з часом виникають труднощі при взаємодії з оточуючими.
Враховуючи психологічні особливості дітей з порушенням мови, досить складно вибрати відповідний спосіб успішної соціалізації для таких малюків. У першу чергу потрібно навчити дитину сприймати себе як самостійного суб’єкта мовленнєвої діяльності, сформувати вміння взаємодії у спільній діяльності з однолітками та дорослими.
Чисельність дітей, що мають порушення мови, збільшується з кожним роком. Найчастіше такі малюки проходять навчання в закладах загальнорозвиваючого типу. Тому кожен вихователь у дитячому садку повинен мати уявлення про психолого-педагогічної характеристики дітей з порушеннями мови, вміти розрізняти види відхилень, знати про їх особливості і правила роботи з такими малюками. Сучасний педагог повинен вміти вибудовувати педагогічний процес і враховувати вікові особливості, освітні потреби, можливості кожної дитини, включаючи осіб з обмеженими можливостями здоров’я – іншими словами, робити все необхідне для успішної адаптації та соціалізації дітей з порушеннями мовлення.
