Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушенням мовлення: поняття, основні критерії, поради педагогам і вихователям

Інший поширений вид порушення мови – дизартрія

Дизартрія – це змінене вимова, яке виникає внаслідок органічного ураження головного мозку або периферичної нервової системи. Головною відмітною особливістю дизартрії є те, що при цьому порушення страждає відтворення не якихось окремих звуків, а всі произносительные функції.

Такі діти мають обмеженою рухливістю м’язів обличчя. При мовлення та міміці обличчя дитини залишається замороженим, на ньому слабо відображаються емоції, переживання, які не відображаються зовсім. Мова у малюків з таким порушенням нечітка, змазана, звуковимова слабке, тихе. При дизартрії порушується дихальний ритм. Мова втрачає плавність – то прискорюючись, то сповільнюючись.

Характерною особливістю цього відхилення є дефект звуковимови і голосу, який поєднується зі збоями в моториці і мовному диханні. У порівнянні з дислалией, дизартрії властиво порушення вимови не тільки приголосних, але і голосних звуків. Причому голосні як ніби спеціально подовжуються дитиною таким чином, що в підсумку всі вони наближені за звучанням до нейтральним звуків «а» або «про». При дизартрії приголосні звуки на початку або в кінці слова вимовляються з деяким напруженням, іноді вони чутні з призвуками. Також у дітей спостерігаються мелодико-інтонаційні невідповідності, порушення граматичного ладу.