Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушенням мовлення: поняття, основні критерії, поради педагогам і вихователям

Значення логопедичних занять

У педагогічній характеристиці дітей з порушеннями мовлення є місце для обов’язкового розділу за логопедичній роботі. Програма даного напрямку націлена на подолання загальної недорозвиненості мовлення та формування комунікативних навичок. Основний упор тут робиться на правильність вимови голосних і приголосних звуків, складових структур, граматично коректного відтворення почутих фраз, речень.

Логопед стежить за динамікою мовленнєвої діяльності на кожному етапі процесу корекційного навчання. Фахівець повинен спостерігати за тим, як діти проявляють себе в мові, відбуваються позитивні зрушення: слідкують діти за власною промовою, намагаються чи виправляти власні мовні дефекти, дотримуються заданих граматичних форм і т. д.

З урахуванням педагогічних особливостей дітей з порушенням мовлення варто відзначити, наскільки важливо тактовно вказувати дитині на його помилки. Коректним виправлення можна вважати тоді, коли педагог дає правильний зразок замість повторення неправильної форми або слова. Вказувати на факт помилки безглуздо, важливо інше: дитині необхідно запам’ятовувати правильні варіанти вимови і, працюючи над собою, досягати поставлених цілей. Діти повинні вловлювати зауваження педагога і вміти чути, розпізнавати граматичні та фонетичні помилки у своїй промові, прагнути до самостійного виправлення. З цією метою педагог повинен працювати над залученням уваги дитини до його вимові.

У процесі логопедичних занять слід враховувати індивідуальні особливості школярів з порушеннями мовлення. З педагогічної точки зору, діти старше 7-8 років краще контролюють свої емоції, набувають навички самоконтролю і самокритики, тому переривати мова учня для виправлення його помилок не потрібно. Більш доцільним та ефективним способом в логопедії вважається метод відстроченого виправлення: необхідно дати дитині висловитися і, коли він закінчить, тактовно вказати на допущені недоліки.

Знаючи про психологічні особливості школярів з порушеннями мови, педагог повинен ставити перед собою завдання стати зразком для таких дітей. Його мова повинна бути зрозумілої і чіткої, складатися не з складних конструкцій, вставних слів та інших елементів, які ускладнюють сприйняття мови.