Характерні ознаки та супутні симптоми
Розглянемо клініко-психологічну характеристику дітей з порушеннями мовлення. Відхилення в психоемоційному стані у малюків з такими розладами частіше викликані функціональними або органічними причинами. У переважному числі випадків діти з мовними порушеннями мають патології центральної нервової системи.
Органічні поразки мозку є причиною ряду характерних особливостей в роботі організму і самопочуття малюків. Більшість із них:
- не переносить спекотну й задушливу погоду;
- страждає від заколисування при їзді в автомобілі, автобусі та інших видах транспорту;
- скаржиться на нудоту, головні болі, запаморочення.
У багатьох дітей виявляють порушення вестибулярного апарату, координації та артикуляційних рухів. Малюки з мовними відхиленнями швидко втомлюються від одноманітної виду діяльності. Як правило, дитина, що має проблеми з мовленням, дратівливий, збудливий, расторможен. Зазвичай він не сидить довго на одному місці, постійно щось смикає в руках, базікає ногами.
Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення передбачає відсутність емоційної стійкості – настрій у них змінюється за лічені хвилини. Може мати місце поганий настрій з проявами агресії, тривожності, неспокою. Загальмованість і млявість у малюків, які мають проблеми у спілкуванні з оточуючими, зустрічаються рідко. До кінця дня симптоми розлади центральної нервової системи посилюються, проявляючись:
- головними болями;
- безсоння або, навпаки, сонливістю;
- відсутністю посидючості;
- підвищенням працездатності.
