Коли душа вселяється в тіло дитини? Відповідь на це цікавить багатьох людей питання на сьогоднішній день є дискусійним. У різних релігіях йдеться про різні терміни. Але в більшості своїй в них визнається, що особистість людини, яка є творінням Божим, не зводиться лише до дотримання фізичним законам, що людина завжди залишається таємницею і не піддається визначенню, як і його душа. Версії щодо того, коли душа вселяється в тіло дитини – в православ’ї, ісламі та іудаїзмі, – будуть викладені нижче.
Безсмертна субстанція
У відповідності з релігійними та частиною філософських вчень, що душа являє собою якусь нематеріальну сутність, безсмертну субстанцію. У ній виражається як божественна природа, так і людська сутність, і особистість. Вона дає початок і обумовлює життя індивіда, його здатність до відчуттів, мислення, свідомості, почуттів, волі. Все це, як правило, протиставляється тілу. Питання про те, коли душа вселяється в тіло дитини, з найдавніших часів хвилювало уми, зокрема, грецьких і християнських релігійних філософів.
Три варіанти
У зв’язку з цим у християнстві сформувалося три теорії виникнення людської душі:
Перша теорія – це вчення, яке почали проповідувати ще піфагорійці (6-4 ст. до н. е..), а потім Платон (5-4 ст. до н. е..) і грецький християнський богослов Оріген (3 ст.). Воно говорить про те, що спочатку Творцем було створено певне число індивідуальних душ. Тобто ще до того, як вони з’явилися на Землі. Цей погляд був повністю відкинутий християнською церквою на V Вселенському Соборі. Про двох інших навчаннях, які знаються на тому, коли душа вселяється в тіло дитини, буде сказано нижче.
Прихильники залишилися теорій
Отже, залишилися дві теорії. Прихильниками першої, говорить про творіння Богом душі в момент зачаття, були, зокрема, Климент Олександрійський (2-3 ст.) та Іоанн Златоуст (4-5 ст.). Вчення про те, що душі дітей народжуються від батьківських душ, розвивали, наприклад, Тертулліан (2-3 ст.) і Григорій Ніський (4 ст.).
Проте в обох випадках встають резонні запитання: «Коли і як душа вселяється в тіло дитини? Твориться вона або зароджується одночасно з зародженням тіла? Або ж вона з’являється слідом за його появою через певний час?»
Далі точки зору прихильників обох теорій на питання про те, коли вселяється душа в плід дитини, будуть розглянуті детально.
Думка Григорія Синаита
Прихильники теорії, яка говорить про створення душі Богом, говорять наступне. Ставиться питання: «Що з’являється раніше – тіло чи душа?» Православний святий Григорій Синаит (13-14 ст.) дав характерний для православ’я класичний відповідь. Його суть в тому, що думати про душу, що сталася раніше тіла, буде неправильним.
Як і неправильно вважати, що тіло з’явилося без душі. То є душа і тіло розвиваються разом, а не поетапно і паралельно. А точніше, людина одночасно розвивається за душі і тіла. Таким чином, відповідь на питання про те, коли вселяється душа в дитини, православ’я трактує так: «У момент зачаття».
Розуміння Климента Олександрійського
Климент Олександрійський говорить про те, що душа вселяється в материнську утробу, яка через очищення підготовлена до зачаття. Коли насіння вивергається, в нього вселяється Дух і сприяє утворенню плода. Тому і безплідні є такими до того часу, поки душа, створює основу насіння, не проникне в субстанцію, що заважає зачаття і народження.
Як видно, Климент Олександрійський дотримується думки, що душа привноситься ззовні. Однак саме зачаття є свідченням того, що «зародок» є живим. «Проникнення» в материнську утробу душі має відношення саме до моменту зачаття, а не до іншого часу, більш пізнього. Без такого «проникнення» в насіння душі воно залишалося б мертвим і не давало життя.
Материнська душа Адама
Думку прихильників теорії про народження дитячих душ від батьківських виглядає так. Якщо виходити з того, що душа є тілесним єством і нерозривно пов’язана з тілом, то явно видно, що походження душі і тіла однаково і одночасно. Так як душа не має однієї природи з Богом, є лише його дихання, то її зачаття відбувається силою людини разом з тілом дитини. Це пов’язано з тим, що в акті зачаття беруть участь не тільки тіла, але і душі з їх бажаннями.
Наслідком акта є двоякий результат: виходить насіння, яке одночасно і тілесне і душевне. Такі насіння спочатку зовсім змішані один з одним, а потім поступово з них, через сприяння Бога і ангелів, в утробі матері з’являється людина. Так само, як одне тіло походить від іншого, так само і одна душа походить від іншого. А душа першої людини – Адама – це материнська душа всіх інших, і душа Єви також сталася від його душі.
В ісламі
Що сказано в ісламі з приводу того, коли в дитини вселяється душа? Тлумачі цієї релігії вважають, що життя людське в його крові. Коли людина помирає, його кров приходить у стан спокою. Життя являє собою ряд біохімічних реакцій, що відбуваються в кожній з клітин людського тіла. Вона починається під час зачаття в ембріоні. Але при цьому є такий загадковий елемент, як душа, яка в ісламі носить назву «рух», і про неї є дуже мало знань.
Життя є навіть у сперматозоїди і яйцеклітини, коли вони ще знаходяться в чоловічому і жіночому організмі, відповідно, тобто ще до запліднення. Проте в них не міститься душі (рух). Таким чином, до того, як дитина з’являється в материнській утробі, душі у нього немає. На який день вселяється душа в дитини?
На думку мусульманських вчених, життя людини починається після 4-го місячного місяця зачаття. Саме тоді плід стає життєздатним, тобто він гідний життя. Ісламський богослов Ібн Аббас (7 ст.) говорив, що вдування духа здійснюється протягом десяти днів після закінчення 4-місячного періоду.
Якщо плід помирає до зазначеного періоду, то заупокійна молитва (Джаназа) за нього не читається. Процес вдування душі стосується тільки людини, у тварин рух відсутній.
Де знаходиться душа?
Згідно вислову пророка Мухаммеда, кожна людина створюється в материнському череві протягом 40 днів, маючи вигляд краплі насіння. Після цього він знаходиться там у вигляді кров’яного згустку такий же період, а потім ще стільки ж – як частинка, що складається з плоті. І тільки тоді до нього вирушає ангел, який і вдмухує в нього душу. І йому дається повеління про записи чотирьох речей, яким відносяться: доля, майбутній людині, термін життя, всі його справи і те, чи буде він щасливим чи ні.
У Корані записано слова Аллаха про те, що він надав людині адекватну вигляд, вдихнув у неї дух від свого духу, дарував йому зір, слух і серце. Відповідь на питання про те, чи є душа у крові, звучить негативно, адже кров можна повністю злити і замінити. Хоча відомо, що душа присутня в організмі людини, де саме вона знаходиться, незрозуміло. І шукати це місце, швидше за все, марне заняття. Адже в Корані говориться, що рух є справою божественним, секрет якого відомий лише одному Аллаху.
В іудаїзмі
Коли душа вселяється в тіло дитини, згідно іудаїстським вірувань? Рабин Еліягу Эссас дає з цього приводу наступні пояснення. В той момент, коли крапля чоловічого насіння потрапляє у жіночу яйцеклітину, вона вносить лише енергію духовного властивості, передану їй Всевишнім. На процес зачаття припадає три дні, під час яких ця енергія зберігається. Ці три дні є символом трьох духовних якостей інтелекту, інтуїції і прагнення до вищої мети.
Після з’єднання двох яйцеклітин ще 37 днів потрібно для того, щоб «об’єднаними» клітинами був створений духовний «туман», «пар». Така суспензія з маленьких краплинок, які поступово поєднуються і створюють посудину, необхідний для отримання душі. Через 40 днів посудину готовий до отримання душі.
З цього моменту вже можна вести мову про виникнення плоду людини. До сорокового дня цей плід отримує від Творця «завдання». Протягом дев’яти місяців душа буде сформована остаточно і отримає всі відсутню. Після цього людина з’являється на світ.
