Флажолет – це вкрай важливий технічний елемент для будь-якого музиканта. Як з’явився цей прийом? На яких інструментах можна виконувати і як навчитися брати на гітарі всі види флажолетів? Які способи для цього існують? Давайте розберемося з цими питаннями і навчимося даного прийому!
Флажолет – що це в музиці?
Кожен музикант з чого починає поступово освоює все нові і нові техніки, які підвищують рівень його гри і якість виконання.
Флажолет – це музичний прийом, який виконується на струнних інструментах. За допомогою нього можна отримати м’яке, пухке звучання. Такий прийом дозволить додати нові фарби в гру на музичних інструментах, звук при цьому тембрально відрізняється від звуку при повному натисканні на струну, а з точки зору фізики виникають різні коливання. Прийом використовується в різних музичних жанрах, особливу увагу йому приділяється в тяжкому роке, де його виконують на електрогітарі. Флажолети – це улюблений прийом соло метал-гітаристів.
Інструмент, як виявилося, чудово підходить для виконання цього технічного елементу, оскільки дозволяє підсилити слабкий звук флажолета, і часто використовується разом з ефектом “дісторшн”. На струнно-смичкових інструментах тембр звуку при виконанні флажолета нагадує свист, на щипкових – дзвін.
Далі більш докладно зупинимося на відмінності між видами флажолетів як в технічному виконанні, так і в звучанні. Наприклад, на духових інструментах флажолети відповідають певним способом гри, полягає в передування на нестандартні обертони, що досягається сильним напругою губ.
З історії появи
Першим відомим твором, в якому застосовувалася дана техніка, є четвертий опус Lessonsharmonique французького музиканта Жана-Жозефа Мондонвиля.
У ньому зустрічаються тільки натуральні флажолети. З тих пір техніка виконання їх удосконалювалася, з’являлися нові види, багато можна почерпнути з творів італійського композитора Сальваторе Шиаррино. Пізніше з’явилися мультифлажолеты і навіть флажолетные акорди, які, незважаючи на назву, утворюються і беруться на одній струні. А в XX столітті було популярно використовувати флажолети в техніці гри на фортепіано, їх можна почути у багатьох творах Джоржда Крама.
Види флажолетів
Виділяють два основних види флажолетів – це натуральні і штучні. Натуральні відповідають відкритих струнах, а штучні виникають на притиснутих до ладу. Якщо розбиратися у фізиці процесу появи флажолета, то відмінностей в коливаннях в залежності від виду флажолета немає, а ось у складності їх виконання вони є. Легше навчитися виконувати натуральні флажолети.
Крім даного підрозділу можна також класифікувати флажолети за способом вилучення. Тут виділяють наступні види:
Крім того, можна виділити ще один вид – це складні флажолети. Вони являють собою штучні флажолети, доповнені акомпанементом. При їх виконанні права рука виявляється залученої в грі самих флажолетів, так і музичного супроводу до них.
Як грати флажолети на гітарі?
Смикнувши відкриту або щільно затиснуту струну на інструменті, можна помітити появу коливань. Такий звук являє собою основний тон, а звук флажолета на гітарі – це обертон, залишковий призвук, який не входить в основний тон. Коливання при цьому відмінні від коливань на відкритій струні. Обертон завжди вище основного тону.
Принцип флажолетів в тому, що палець виконавця, щільно притиснутий до струні, заглушає всі обертони крім одного. Для цього важливо доторкнутися пальцем саме в місці найменшого коливання струни. Зауважимо, що таких місць може бути кілька.
Натуральні флажолети на гітарі беруться при легкому торканні струни в місцях поділу, а штучні – на щільно притиснутою струні, при цьому інший палець легко торкається струни в інтервалі кварти або квінти від щільно притиснутого першого пальця.
Техніка натурального флажолета
Натуральні флажолети на гітарі вийде виконати, якщо ледве доторкнутися подушечкою пальця на струні на дванадцятому, дев’ятому, сьомому, п’ятому, четвертому, третьому ладах, а правою рукою при цьому смикнути струну. Однак найбільш поширений цей вид флажолета на п’ятому, сьомому та дванадцятому ладах, оскільки саме вони ділять гітарну струну на рівні частини. Щоб його отримати, потрібно пальцем лівої руки торкнутися над ладової межею між ладами (наприклад, п’ятим і шостим і далі по аналогії), при цьому лад затискати не потрібно. Це зможе зробити без додаткової підготовки будь-який початківець гітарист, головне при цьому не тиснути на струну, звук повинен бути легким і м’яким.
В нотах він записується з допомогою спеціального позначення Fl (у радянських виданнях – ФО), а головка ноти має форму ромба (для пальцевого способу) і трикутника (для медіаторного). Виглядає це так: Fl.VII (тобто тут записаний флажолет на сьомому ладу). У зарубіжних виданнях використовується позначення harm (arm). Висота ноти при цьому відповідає висоті звучання флажолета.
Техніка штучного флажолета
Технічно цей прийом здійснити складніше, оскільки при грі натурального флажолета ліва рука допомагає правою, в потрібний момент припиняючи звучання дотиком. Тут це неможливо, оскільки вона притиснута до грифу. Для виконання цього прийому треба вказівним пальцем правої руки ледь торкнутися дванадцятого лада, а середнім пальцем при цьому смикнути струну, після чого потрібно відразу ж відпустити вказівний палець і звільнити струну. При виконанні потрібно заглушити основний тон і чути тільки обертон. У такому разі можна почути штучний флажолет.
Штучні флажолети також відображаються в нотах у формі ромба, при цьому зазначено, на якому ладу необхідно виконати флажолет. Особливо зручно виконувати цей прийом на електрогітарі. Позначається в табулатурі такий флажолет трьома нотами: нижня показує, де повинна бути ліва рука гітариста, також вона визначає тривалість звучання, середня нота показує, де повинен доторкнутися до струні вказівний палець правої руки (ромбовидна), а верхня показує власне сам флажолет (її ми чуємо). В нотах написання складних флажолетів аналогічно написання штучних.
Медіаторний спосіб вилучення
Завдання тут схожа, як було і раніше. Потрібно затиснути лад на струні, потім смикнути її і відразу доторкнутися до неї, щоб заглушити звук. Це потрібно робити або вказівним або великим пальцем, будь-якою його частиною. При такому способі важливо не тільки знати і вміти виконувати техніку штучного флажолета, але і правильно тримати медіатор, тобто повинна бути правильна постановка рук. Як правило, саме цим способом виконують флажолети музиканти, що грають на електрогітарі.
Пальцевої спосіб вилучення
При грі перебором попередній метод не підійде. Ця техніка більш складна, тут важливо знайти зручне положення пальців і довести механізм виконання флажолета до автоматизму.
Висновок
Прийом флажолетів досить непростий і, як будь-який музичний прийом, вимагає багато часу, уваги з боку виконавця і тренувань. Крім гітари флажолети активно застосовують на струнно-смичкових елементах, де їх можна брати також смичком, і звучання у них зовсім інше. Якщо є можливість, рекомендується освоювати цей прийом під керівництвом педагога за фахом, тож процес піде набагато швидше і продуктивніше.
Вміння виконувати цей прийом додасть усім музикантам впевненості в собі, а застосовувати його можна практично в будь-якому стилі. Це дозволить акцентувати увагу на своєму виконанні в самих різних місцях будь аранжування.
