План місії
Згідно розробленої стратегії дій, спеціальний загін повинен був таємно проникнути на територію Ірану на шести транспортних літаках, причому якщо три з них повинні були перевозити бійців американської армії, то решта три були доверху навантажені пальним, боєприпасами і всім необхідним для успішного здійснення операції.
Дозаправку літаків і забезпечення солдатів зброєю і патронами планувалося провести в секретному об’єкті під кодовою назвою «Пустеля-1», що розташовувався неподалік від Тегерана. Об’єкт непогано охоронявся заздалегідь переправленными туди бійцями американської армії.
За мірками того часу, операція «Орлиний кіготь» була досить масштабною, враховуючи, що її кінцевою метою було звільнення п’ятдесяти чотирьох осіб. Цієї ж ночі бійці спеціальної групи повинні були отримати підтримку з повітря, за яку було відповідально ланка бойових вертольотів.
Далі група «Дельта», що складалася з добірних частин американського спецназу, занурилася б на вертольоти і благополучно досягла заздалегідь обумовленого місця поблизу Тегерана, де б машини залишилися чекати бійців разом з врятованими бранцями, а військовослужбовці вирушили б у столицю на шести вантажних автомобілях, замаскованих під звичайні вантажівки, що належали одній з місцевих компаній, що торгують фруктами.
У ніч на 26 квітня група повинна була здійснити штурм будівлі посольства, звільнити заручників і викликати вертольоти для вогневої підтримки, а також для перекидання людей в безпечне місце. За розрахунками співробітників військових відомств США, вже вранці громадяни країни разом з військовослужбовцями повинні були повернутися на батьківщину в цілості й схоронності.
Ось таким був початковий план місії, і, треба сказати, що ніхто з вищих чинів американського військового керівництва не очікував провалу «Дельти».
