Нова форма подружнього союзу
Прикладом нового підходу до питань сім’ї стали її відносини з П. Дибенко. Незважаючи на відсутність в ті роки книг реєстрації актів цивільного стану, подружжя відмовилися від вінчання, але в той же час зажадали визнати їх шлюб законним, про що дали відповідне оголошення в газетах.
В автобіографічних книгах Олександри Коллонтай, написаних нею в останні роки життя, не раз згадується про вкрай негативної реакції з боку партійних керівників на її зневага до багатьом усталеним традиціям та пропаганди сексуальної розкутості жінок. Будучи нерідко самі вкрай нерозбірливі в зв’язках, вони тим не менш косо дивилися на відкриту декларацію сексуальних свобод.
У згаданій вище статті, написаної Олександрою Михайлівною в 1913 році і присвяченій принципам, якими повинна, на її думку, керуватися вільна жінка, серед іншого, йдеться про вміння підпорядковувати свої емоції розуму. Яскравим прикладом його втілення у власному житті може служити завершення її відносин з громадянським чоловіком − Павлом Дибенком.
Коли любовний запал у них став згасати, чітко позначилася різниця у віці − Олександра Михайлівна була на 17 років старша за свого чоловіка, і він потай від неї завів собі молоду коханку. З часом це розкрилося, і Коллонтай заявила йому про свій відхід. Була бурхлива сцена, що супроводжувалася спробою застрелитися, але закінчилася досить мирно: невірний чоловік, зібравши речі, переселився до своєї молодої пасії – порожній дівиці з вкрай сумнівним минулим, а Олександра Михайлівна, всупереч переполнявшим її почуттів, змусила себе деякий час вести з нею цілком дружню переписку. Цим вона здобула перемогу над власними емоціями і зробила крок на шляху до окресленого нею ж ідеалу нової жінки.
