Початок революційної діяльності
Народивши сина і проживши з чоловіком трохи менше п’яти років, Олександра Михайлівна знову проявила свою непередбачуваність − залишивши обох, вона раптом приєдналася до учасників стрімко набирав силу революційного руху. З цього часу вчорашня аристократка спрямувала всі свої сили на боротьбу з тим класом, до якого належав від народження і серед представників якого користувалася незмінним успіхом.
У більшості публікацій, присвячених біографії Олександри Коллонтай, вказується, що в революційну діяльність її втягнула інша передова жінка того часу – Олена Дмитрівна Стасова, яка стала в радянський період видатним діячем міжнародного комуністичного і антифашистського руху.
Її роль у формуванні майбутньої революціонерки незаперечна, проте відомо, що вперше про боротьбу за соціальну справедливість вона почула ще в дитинстві від своєї домашньої вчительки М. І. Страхової, яка вельми співчутливо ставилася до подібних ідей. Можливо, що саме її слова стали тим зерном, яке, потрапивши на благодатний грунт, дало такі рясні сходи. Називають також імена деяких інших сучасників Олександри Михайлівни, що надали на неї істотний вплив.
Як вже сказано вище, в 1898 році, залишивши чоловіка і сина, Олександра Коллонтай вирушила за кордон, де осягали науку перевлаштування світу спочатку в стінах Цюрихського університету, а потім у Лондоні під керівництвом видного політичного діяча того часу, соціаліста Сіднея Веба і його дружини Беатріс. У 1901 році в Женеві вона познайомилася з Р. В. Плехановим, авторитет якого в той час досяг своєї найвищої точки.
