Наука в СРСР: історія становлення та розвитку, досягнення

Післявоєнні винаходу

Академією Наук СРСР було засновано безліч науково-дослідних філій. Підвідомчі їй науково-дослідні центри з’явилися у всіх республіках Союзу, включаючи Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Узбекистан і Казахстан. У кожному відділенні кипіла робота факультетів ядерної фізики. Радянська влада, незважаючи на розруху в післявоєнні роки, не шкодувала коштів на розвиток науки і техніки. У СРСР всі наукові центри отримали новітню дослідницьку апаратуру. Для вивчення атомного ядра були відкриті наукові центри на Далекому Сході, Уралі. В їх розпорядження були надані найсучасніші прилади для реалізації атомних програм.

Щоб стимулювати вчених, надихати їх на нові відкриття, з 1950 року держава почала щорічно присуджувати Ленінську премію. Розширення матеріальної бази радянської науки сприяла незмінна підтримка В. В. Сталіна. Також, на думку дослідників, чинити прямий вплив на науку і техніку в СРСР вдалося В’ячеслава Михайловича Молотова – найближчого соратника вождя. Слід перерахувати самі видатні успіхи радянських наукових діячів. Наприклад, саме СРСР став першою державою у світі, яка застосувала атомну енергію в мирних цілях. У 50-60-ті роки були створені перші реактивні двигуни, квантові генератори, міжконтинентальні балістичні установки. Стартувала ера освоєння космосу – перший політ здійснив Ю. А. Гагарін у 1961 році.

У провідних наукових центрах проводилися теоретичні та експериментальні дослідження з фізики. В електронній теорії взаємодії металів були створені нові напрями досліджень. Неоціненний внесок внесений вченими того періоду, які займалися розробками у сфері нелінійної оптики, що дозволило вивчити ступінь впливу зовнішніх умов на характер оптичних явищ, виходячи з інтенсивності світла.

На другу половину минулого століття припав період самого стрімкого розвитку науки і культури в СРСР. Біологи, хіміки, генетики, діяльність яких у довоєнний період переслідувалася, продовжили дослідження у важливих напрямках. П. Лук’яненко вивів перші сорти озимої пшениці, а М. Вольський виявив властивості живих істот поглинати азот із атмосфери. За труди в розробці теорій хромосомних мутацій Ленінську премію отримав академік Н. Дубінін.

Найважливішими досягненнями ознаменувався цей період і для радянської медицини. На новий рівень вийшло лікування серцево-судинних захворювань – були проведені перші успішні хірургічні операції на серці. У цей період створені перші ефективні препарати від туберкульозу, поліомієліту та інших небезпечних інфекцій.