Навала на Русь
Грабіжницькі походи завойовників звертали колись квітучі землі в пустелі і мали руйнівні наслідки для переможених народів, в тому числі і на Русі. Монгольська держава, взявши курс на Західну Європу, восени 1236 року розорило Волзько-Камську Булгарію, а в грудні 1237 року його війська вторглися в Рязанське князівство.
Наступною мішенню монгольської навали стало Володимирське князівство. Війська Батия (онука Чингісхана) розгромили в Коломиї дружину князя, після чого була спалена Москва. У перших числах лютого 1238 року вони приступили до облоги Володимира, і через п’ять днів місто впало. На річці Сіті 4 березня 1238 року був жорстоко розбитий Володимирський князь Юрій Всеволодович, а Володимиро-Суздальське князівство було знищено. Далі монголи рушили на Новгород, несподівано зіткнувшись з відчайдушним двотижневим опором в містечку Торжку. Однак, не дійшовши до славного міста ста верст, війська Батия повернули назад. Що спонукало їх на ухвалення цього рішення – невідомо досі.
Вторгнення монголів на Південну Русь відзначається ранньою весною 1239 року. Місто Переславль був узятий в березні, Чернігів впав в жовтні, а на початку осені 1240 року передові війська Батия облягли Київ. Три місяці киянам вдавалося стримувати натиск монголів, однак з-за величезних втрат оборонялися ті все ж змогли захопити місто. До весни 1241 року монгольська армія стояла на порозі Європи, але, будучи знекровленою, була змушена повернутися на Нижню Волгу.
