Види локалізації
В той час як переклад може містити дослівну інтерпретацію, локалізації необхідно змінити початкову ідіому на таку, що буде більш доступною для споживача в іншій країні.
Таким чином, можна виявити, що у локалізації та перекладу мети все-таки різняться. У першого – донесення споконвічного сенсу, але з увагою до безлічі факторів, які впливають на отримання повноцінного досвіду від продукції. У другого ж метою є просто переказати зміст і саму суть якого-небудь повідомлення.
Так звана “коробкова локалізація” є найбільшою поверхневою. Це коли на фізичному носії локалізуються написи на упаковці продукту. У разі ж виходу гри в інтернет-магазині (наприклад, Steam або GoG), перекладається її мандрівниця. Тобто опис та ігрові кадри.
Локалізація інтерфейсу ж являє собою не тільки переклад коробки і опису, але також назви кнопок, мануалів і інших елементів ігрового інтерфейсу. На цьому така локалізація закінчується. І цьому може відчуватися досить дивно. Тобто кнопка “Запустити гру” буде російською, але сюжет і весь інший текст мовою оригіналу. Проте, такий переклад не є рідкістю.
Інший вид називається текстовим. Тут вже йде не тільки переклад інтерфейсу, але і всього іншого, що є в грі. Без озвучки. Так можна слухати іноземну мову і намагатися зрозуміти гру слів і сленг, при цьому читати субтитри і не втрачати зв’язок з сюжетом.
