«Істину глаголишь» – яке значення цього виразу? Як правило, в сучасній мові його вживають з певною часткою іронії. Але чи завжди це так? Яке джерело даного фразеологізму? Докладно про це, а також про близькому до нього, усталеному словосполученні «уста немовляти розповідають істину» буде розказано в статті.
Два варіанти вживання
Щоб розібратися, що означає «істину глаголишь», спочатку слід розглянути значення другого з складових його слів.
У словнику сказано, що існує дві його форми.
- Одна з них книжкова, яка сьогодні вживається рідко, це – «глаголать».
- Друга – це «глаголить». Вона забезпечена позначками – «застаріле», «високий стиль», «іноді – іронічне».
При цьому лексичне значення обох слів однакова – говорити взагалі або ж що-небудь висловлювати.
Правопис
Нерідко виникає питання: яке написання буде правильним – істину «глаголешь» або «глаголишь»? Виявляється, тут все залежить від того, якій із зазначених дієслів вживається.
Якщо вживається перший варіант, то, згідно з II типом відмінювання дієслів, треба писати:
- глаголешь;
- глаголить;
- глаголем;
- глаголете;
- глаголют.
Якщо ж є другий варіант, то пишеться:
- глаголишь;
- глаголить;
- глаголим;
- глаголите;
- розповідають.
Це пояснюється тим, що тут I тип відмінювання.
Таким чином, виходить, що обидва варіанти мають право на існування. Але деякі дослідники вважають, що вживання слова «глаголать» – літературне, а «глаголить» – просторічне. Проте, представляється, що для слуху людини сучасного другий варіант більш звичний.
Етимологія
На думку лінгвістів, слово утворене від іменника «дієслово». З одного боку, «дієслово» означає частина мови, що виражає дію. А з іншого, в высокопарном або застарілому варіанті, – «мова», «слово». Воно, в свою чергу, походить від праслов’янського golgol. Від нього, в числі інших, беруть свій початок:
- старослов’янська – «глаголъ»;
- грецьке – ῥῆμα;
- російське – «дієслово» (запозичене з церковнослов’янської, замість споконвічного «гологол»);
- чешск0е – hlahol – «гомін, дзвін», hlaholit – «звучати».
Є спорідненим:
- російській – «голос»;
- среднеирландскому – gall – «слава»;
- кимрскому – galw – «кликати»;
- древнеисландскому – kalla – «співати», «кликати»;
- средневерхненемецкому – kelzen, kalzen, – «хвалитися», «базікати».
«Істину глаголишь»
З приводу цього виразу в словнику можна знайти таке тлумачення. При його вживанні хочуть підкреслити правоту співрозмовника. Нерідко це має легкий іронічний відтінок. Тут спостерігається стилізація фрази під промова представника церкви. Це як би дає право висловлюватися в повчальному тоні.
Приклади вживання:
Походження вислову
Як і безліч інших часто вживаних фразеологізмів, вираз «істину глаголить», пов’язане з біблійними подіями. Воно зустрічаються, наприклад, в Євангелії від Іоанна Златоуста.
Там є слова, які говорив Ісус Христос, звертаючись до юдеїв: «Хто з вас викриває мене в неправді? Якщо ж я правду глаголю, то чому ви мені не вірите? Той, хто від Бога, слухає слова Божі. Ви ж не від Бога, тому ви мене не слухаєте». На це юдеї, що Ісус самарянин, і що в ньому біс. На що Спаситель сказав: «Біса в мене немає, але я шаную свого Отця, ви ж не шануєте мене. Хоча слави я не шукаю, так як існує Шукає і Судить».
Серед тлумачень цих слів Ісуса Христа, наведених Іоанном Златоустом, є, наприклад, наступне. Ісус суворо засудив іудеїв. При цьому він посилався на те, що, звинувачуючи його, вони не могли викрити його в гріху або неправді. Намагаючись звинувачувати Христа, євреї не могли навести ніяких доказів ні до цього, ні після. Чому вони не довіряли Ісуса? Причина тут не в ньому, а в них самих. А саме в тому, що вони не є дітьми Божими.
Альтернативна версія
Існує і ще один варіант розглядуваного виразу, що стосується дитини. Його вустами «глаголить істина». В чому сенс цієї фрази? Він пов’язаний з тим, що сприйняття дітьми навколишньої дійсності набагато відрізняється від того, яке присутнє у дорослої людини.
Тут відсутність логіки і життєвого досвіду компенсується простотою і щирістю. При цьому простота така, яка мається на увазі у вислові «все геніальне просто». Найчастіше діти вловлюють суть набагато швидше і легше. Їх світ, наповнений контрастами і «намальований» широкими мазками. Такий тип сприйняття дає дітям можливість вловити найголовніше там, де дорослому можуть перешкодити різного роду зокрема й умовності.
Що стосується щирості, то для маленької людини світ навколо справжній, без облуди, без масок, вони наївні і безкорисливі. Навіть граючи, вони відчувають справжні почуття і переживання. Вони відкрито радіють, переживають, зляться. Таким чином, ці дві складові: простота (швидке схоплювання суті) і щирість (невміння брехати) і розкривають смисл фрази «вустами немовляти глаголить істина» – дитина не обманює.
Інший відтінок значення – це безпосередній, нехитрий, необдуманий відповідь, коли людина не замислюється про наслідки. Про безпосередності дитини говорить приклад, взятий з казки «Нове плаття короля», написану Андерсеном. Адже саме дитина привселюдно сказав про те, що король голий.
Теж з Біблії
Ця прислів’я також має біблійні корені. В Євангелії від Матвія присутній епізод, в якому Ісус Христос приходить у храм і, заставши там торговців, в гніві виганяє їх звідти. Про це розповідається наступним чином.
- Прийшов Ісус у храм Божий, звідки він вигнав усіх, хто продавав і купував, перекинувши столи міняйлів та ослони що продавали голубів.
- І сказав він, що храм – це дім для молитви, вони ж перетворили його в вертеп для розбійників.
- Тоді підійшли до нього криві, і сліпі, і він їх уздоровив.
- Побачивши ці чудеса і почувши вигук дітей: «Осанна Синові Давидовому!» (радість спасіння), книжники й первосвященики обурилися.
- Вони сказали Ісусові: «чи Чуєш ти, що вони говорять?». Він відповідав: «Так, а хіба ви не читали: «з уст немовлят і грудних дітей ти учинив хвалу?».
Від цієї строчки в Євангелії від Матвія і утворилася прислів’я.
