Інфраструктура
Квартальна забудова по своїм принципам нагадує приватний сектор, відгороджений від зовнішнього середовища. Покупців на ринку нерухомості нерідко залучає самодостатня середовище, яка вдало вписується в загальний міський простір.
Передбачається, що вся необхідна інфраструктура повинна розташовуватися не всередині, як це роблять в мікрорайонах, а зовні. Житловий квартал відділений від загального простору мережею досить вузьких вулиць. Всередині знаходиться дворовий простір, облаштоване для комфорту мешканців, а зовні – різні об’єкти інфраструктури. Наприклад, перші поверхи будівель нерідко займають громадські заклади за типом магазинів, ресторанів і т. д.
В цілому квартальна забудова створює сприятливий клімат для розвитку комерційної інфраструктури, так як робить її більш передбачуваною для потенційних споживачів. Якщо торгова точка розташована вздовж громадського тротуару, вище ймовірність, що її будуть відвідувати. У мікрорайонах вся інфраструктура знаходиться всередині, тому в якості потенційних покупців можна розглядати переважно місцевих жителів.
Квартальну забудову не можна назвати ідеальною. На російському ринку вона залишається не до кінця зрозумілою споживачами. Багато з них звикли до великим відстаням між будинками та широкими дорогами. Далеко не всім подобається щільна забудова з нагромадженням житлових будівель. Це несе в собі певний психологічний дискомфорт.
