Про власність
Всі розуміють, що власність є основою абсолютно будь-якої системи, що існує і розвивається в економіці. Державна власність сьогодні — вираз відносин між окремими людьми за привласнення благ та реалізацію публічних і державних інтересів. Управління на відтворення не направлено, застосовується і трансформується державна власність вкрай нераціонально, її об’єкти присвоюються за допомогою економічних методів, форм, функцій управління — все це недобросовісно. Причому приватизація — лише один з тих інструментів, які принесли країні зло. Вона повинна відображати трансформацію державної власності в приватну для того, щоб раціоналізувати загальну структуру економіки і забезпечити ефективне відтворення суспільного капіталу. Насправді відбувається протилежне.
Приватизація має дві стадії: формальну і реальну. Перша трансформує державну власність в приватну, закріплюючи повноваження нових власників юридично. А друга формує реальних нових власників, приватників, які організовують процес ефективного відтворення для використання цієї власності. Глобальні перетворення завжди приносять складності в управління державними багатствами. В даний час занадто багато криз не розроблених економічною наукою проблем.
Сьогодні в Росії до цих труднощів додаються й інші як ідеологічні, так і політичні “шуми”, що заважають осмислення трансформації власності. Йде ідеологічна війна замість критичного аналізу і дієвих заходів. Форми власності трансформуються, користі ніякої цей процес країні не приносить, а тому противники і прихильники приватизації, швидше за все, ніколи не домовляться.
