Державне управління власністю: організація, функції, форми

Соціальна політика і цілепокладання

Досягнення соціально-економічної ефективності. Оцінка процесу управління неможлива без принципу максимізації доходу, тому причина — характер даної категорії. Критерієм є інформація з економічної статистики. Саме за цими показниками і оцінюється ефективність процесу. Одержуваний дохід від об’єктів муніципальної та державної власності визначає і соціальну політику держави.

Розробка цілепокладання — системи цілей, де виділена основна мета і пріоритетні. Стратегічною метою соціально-економічної політики завжди є умови для сталого процесу відтворення благ, якими можна задовольнити соціальні потреби. Загальною економічною метою є забезпечення розвитку муніципального та державного економічних секторів. Однак реалізувати цей підхід складно.

Необхідно, щоб муніципалітет і держава здійснили цілі, обумовлені об’єктивно, стосовно до конкретного об’єкта або їх групі. Також неможливо працювати без фіксування цих цілей в нормативно-правових актах. Здійснення управління державною власністю має включати способи досягнення поставленої мети, затверджені уповноваженими муніципальними або державними органами. Ці методи повинні не тільки бути легальними і захищеними законодавством, але і стимулюючими. Залучені для роботи менеджери повинні нести відповідальність за результати своєї діяльності.