Василь Агапкин: біографія автора маршу “Прощання слов’янки”

Є в музиці творіння, що по праву вважаються особою тієї чи іншої країни. У Росії таким твором є марш «Прощання слов’янки». Без нього у наш час складно уявити будь-велике свято, військовий парад, проводи поїздів на вокзалах і навіть просто виступ духового оркестру. Автор маршу Василь Агапкин, окрім цього шедевра, написав ще безліч інших. Але в нашій країні і за кордоном його знають і пам’ятають саме як творця “Прощання слов’янки”.

Біографія

Василь Агапкин з’явився на світ у селі Шанчерово Рязанської губернії 22.01.1884. Він був вихідцем з бідної сім’ї селян. Через рік після його народження померла мати, і батько Василя, Іван Іустіновіч, переїхав з сином в Астрахань, де став працювати вантажником. Незабаром він одружився на жінці на ім’я Ганна Матвіївна, яка була прачкою в астраханському порту.

У десятирічному віці Василь Агапкин втратив і батька: він помер, надорвавшись на важкій роботі. Ганні Матвіївні не вистачало коштів, щоб прогодувати пасинка і двох дочок, і вона відправляла їх жебракувати. Майбутній музикант вижив завдяки подаяниям добрих людей. Одного разу він почув на вулиці гру військового духового оркестру і прибився до музикантів. Виявилося, що хлопчик має ідеальний слух, і незабаром його зарахували учнем в колектив резервного Царевського батальйону.

До чотирнадцяти років Василь Агапкин став в полку кращим солістом-корнетістом. Надалі все своє життя він пов’язав з військовими оркестрами.

Тамбовський період

У 1906 р. музиканта призвали в армію. Він служив у 16-му драгунському Тверському полку, що стояв під Тіфлісом. По закінченні військової служби в грудні 1909-го Василь Агапкин поїхав в Тамбов і почав служити в 7-му запасному кавалерійському полку штаб-сурмачем. З осені 1911-го він без відриву від служби відвідував заняття в Тамбовському музучилищі. Навчався по класу мідних духових інструментів під керівництвом Федора Михайловича Кадичева.

Дивіться також:  Серіал "Солодке життя": відгуки, сюжет, режисер, актори і ролі

«Прощання слов’янки» та інші твори

Восени 1912 р. почалася Перша Балканська війна. Василь Агапкин був охоплений патріотичним поривом і намагався висловити свої почуття в музиці. Підбираючи мелодію, композитор уявляв, як балканські жінки проводжають своїх чоловіків, синів і братів на битву за свободу. Створений марш, він так і назвав – «Прощання слов’янки». Василь Агапкин тоді ще не уявляв, наскільки велике твір написав. Але вже скоро марш придбав світову популярність: в роки Першої світової війни його з великим ентузіазмом виконували цивільні і військові оркестри в різних країнах.

Згодом «Прощання слов’янки» звучало у багатьох документальних і художніх фільмах, таких як «Білоруський вокзал», «Летять журавлі», «Велика Вітчизняна…». Мелодія маршу стала популярною у всьому світі: її виконували військові оркестри в Норвегії, Румунії, Болгарії, Швеції, Франції, Югославії та інших країнах.

Варто відзначити, що «Прощання слов’янки» – не єдине талановитий твір Василя Агапкіна. Йому належить багато блискучих творів, в числі яких є і вальси і марші, і п’єси, і польки. Найбільш відомими творами є вальси «Чарівний сон», «Любов музиканта», «Стогін Варшави», «Блакитна ніч», «Монгольська марш», полька «Веселий відпочинок». Музика композитора була записана на пластинки, а його кращі твори неодноразово перевидавалися.

Довоєнні і воєнні роки

У 1922 р. Василь Агапкин виїхав з Тамбова в столицю, де створив духовий оркестр з безпритульних. В 1930 р. став керівником музичного колективу Вищої школи НКВС. Проявивши невтомну енергію, Василь Іванович швидко сформував з військових музикантів висококласний оркестр і з ним регулярно виступав в саду «Ермітаж», кожен раз привертаючи загальну увагу глядачів.

До початку ВВВ Агапкину вже було 57 років, в СРСР він вважався ветераном військово-музичного справи. У перший рік війни диригента призначили старшим капельмейстером Окремої мотострілкової дивізії особливого призначення ім. Дзержинського і присвоїли звання військового інтенданта першого рангу. 07.11.1941 Василь Іванович диригував зведеним оркестром на параді на Червоній площі. Стояв мороз, і підошви чобіт музиканта примерзли до бруківці. На Агапкіна механізована колона рухалася, а він не міг відійти. Хтось з оркестру підбіг до нього, буквально відірвав від дорожнього покриття і поніс у бік.

Дивіться також:  Що таке «флоп»: визначення, особливості, приклади

Потім на Червоній площі був ще один парад, Переможний, в червні 1945-го. І знову на бруківці вишикувався зведений оркестр з майже півтори тисячі музикантів. Колективом тоді керував генерал-майор Чернецький, а Агапкин був його помічником.

Особисте життя

Василь Іванович двічі був одружений. Перша дружина, Ольга Матюнина, народила йому сина Бориса і дочка Азу. Другою дружиною композитора була Людмила Володимирівна Кудрявцева. У шлюбі з неї народився син Ігор. Згодом у Агапкіна з’явилися два онука, Юрій і Володимир, і дві внучки, Світлана і Ольга. Також у нього є правнуки.

Останні роки

Після закінчення ВВВ Василь Агапкин оселився в приватному будинку в підмосковному місті Хотьково. Зі своїм оркестром продовжував виступи в саду «Ермітаж» і багато гастролював по різних містах. У 1955 р. у віці 72 років вийшов у відставку в званні полковника.

Великий музикант помер 29.10.1964 в Москві на 81 році життя. Похований на Ваганьковському кладовищі столиці. На мармуровому обеліску, встановленому на могилі Василя Агапкіна, висічені нотні рядки його безсмертного народного маршу.