Основні принципи системи управління
Органи управління державною власністю діють на основі дотримання цілого ряду обов’язкових принципів.
1. Цільове використання власності держави. Мета — створення для реалізації соціальних і економічних вигід відповідних матеріальних умов.
2. Ефективність управління, яка полягає в досягненні мети. Органи управління державною власністю, повинні досягти певного результату діяльності, якісного стану об’єкта, що знаходиться під їх впливом.
3. Професіоналізм управління. Необхідно залучати управлінців і менеджерів високої кваліфікації, проводити атестації працівників управління. Управління державною власністю здійснюють не випадкові люди, а добре підготовлені.
4. Прогресивна мотивація. Необхідний добре розроблений механізм, здатний зацікавити матеріально, що залежить виключно від результату.
5. Постійний контроль. Діяльність управителів ні в якому разі пускати на самоплив не можна. Управління державною власністю здійснюють органи підконтрольні. Вони повинні нести відповідальність за результат свого управління. Власник (держава) зобов’язаний вести постійний моніторинг за допомогою регулярно одержуваних звітів про діяльність кожного менеджера. Необхідна також обробка отриманих даних, їх аналіз.
6. Обов’язкове якісне правове регулювання. Тут необхідно розробити, прийняти і, наскільки це можливо, удосконалити систему законодавчих актів, які створюють правове забезпечення кожному суб’єкту управління державної власності.
7. Різноманіття форм і методів роботи. Кожен об’єкт власності держави має певні особливості, а тому і керування кожним з них має поєднувати адміністративні та економічні заходи, які сприяють підвищенню ефекту.
8. Системність і комплексність управління.
9. Удосконалення управлінської структури в організаційному плані. В управлінні державною власністю в РФ на кожному рівні часто можна спостерігати дублювання тих чи інших функцій. Необхідно закріпити відповідальність кожного керівника за прийняті рішення та виконану роботу.
10. Відповідальність кожного суб’єкта управління майном. Державна власність повинна бути недоторканною. Однак недоторканність її існувала в далекому 1937 році, коли домінувала економічна і соціальна відповідальність у суспільстві.
