Типологія уроків по ФГОС: структура уроків, вимоги до уроків нового типу, види уроків

Ключові компоненти заняття

Структура уроку по ФГОС багато в чому визначається його типом, проте існує ряд обов’язкових компонентів. Їх склад і послідовність можуть змінюватись в залежності від теми заняття, рівня підготовленості класу. При цьому повинні вирішуватися три групи завдань: розвивальні, навчальні, виховні. Типи і етапи уроків по ФГОС:

  • Перша стадія сучасного заняття – «мотиваційна». Покликана зацікавити учня, налаштувати на роботу. Адже найкраще інформація засвоюється, коли людині стає цікаво. Вчителі використовують для цього різні прийоми: проблемні питання, неоднозначні твердження, незвичайні факти, звукові, візуальні ефекти.
  • В ході етапу «актуалізації знань» учень повинен пригадати пройдений матеріал, так чи інакше пов’язаний з поставлених на початку уроку питанням, закріпити його у процесі виконання завдань.
  • «Фіксування і локалізація труднощів» – етап, спрямований на аналіз власних дій, виявлення проблемних моментів. Дитина вчиться ставити собі питання про виконану роботу:

– яке завдання вирішував;

– що для цього знадобилося зробити;

– яка інформація придалася;

– на якому моменті виникло утруднення;

– яких відомостей чи умінь не вистачило.

  • Стадія «побудова проекту корекції труднощів» полягає в спільному складанні плану по засвоєнню нової інформації, вирішення проблеми. Ставиться мета, пов’язана з корекцією знань (з’ясувати, навчитися, визначити), вибираються засоби її досягнення (скласти алгоритм, заповнити таблицю) і формат роботи (індивідуально, в парі, групою).
  • Етап реалізації проекту» передбачає самостійну роботу за розробленим планом. Вчитель при цьому виконує функції модератора, задає навідні запитання, що направляє.
  • «Включення нових знань у систему» – виконання кейсів, які допомагають співвіднести нову інформацію з уже вивченим матеріалом і підготувати до сприйняття нових тим.
  • Обов’язковим етапом сучасного уроку є «рефлексія». З допомогою педагога учні підводять підсумки заняття, обговорюючи, що вдалося з’ясувати, які труднощі виникли. При цьому оцінюється власна діяльність, рівень активності. Завдання дітей – не просто зрозуміти, де були допущені помилки, але і як можна уникнути цього надалі.