В основу реформи шкільної освіти в Росії покладена схема «Для чого вчити? – Чому вчити? – Як навчати?» Тобто в нових стандартах (ФГОС) на першому плані стоять освітні цілі: що повинен придбати дитина в процесі навчання? Якщо раніше мова йшла в першу чергу про знаннях, то тепер про вміння самостійно їх набувати і застосовувати на практиці. Ці вимоги відбилися і на основній одиниці процесу навчання – урок. Поява нової типології уроків по ФГОС призвело до змін їх структури, змісту, позицій педагога і учня.
Нові вимоги стандартів
Основне завдання сучасної школи – особистісний розвиток дитини. Він повинен вміти бачити проблему, ставити завдання, добирати способи їх розв’язання, планувати, шукати інформацію, аналізувати, робити висновки, оцінювати себе та свою роботу. У стандартах є спеціальний термін для визначення таких умінь – універсальні навчальні дії (УУД). Всього їх виділяють чотири групи: особистісні, пізнавальні, комунікативні та регулятивні. Перші відповідають за розуміння дитиною мети свого розвитку; другі – за вміння логічно мислити, працювати з інформацією, аналізувати; треті – за здатність взаємодіяти з оточуючими і висловлювати свою думку; четверті – за готовність складати і здійснювати план дій, оцінювати результати. Такі орієнтири змінюють саму структуру уроку з ФГОС. За основу береться системно-діяльнісний підхід, який передбачає:
- пріоритет самостійної роботи учня;
- значна кількість творчих завдань;
- індивідуальний підхід з боку педагога;
- розвиток універсальних навчальних дій;
- демократичний стиль взаємодії педагога і дитини.
Основні типи уроків по ФГОС
Нові вимоги значно змінили набір традиційних шкільних занять. Складено класифікацію типів уроків за ФГОС. В її основі лежать пріоритетні завдання конкретного заняття. Чотири основних типи уроку:
- відкриття нових знань (придбання нових навичок і умінь);
- рефлексії;
- систематизації знань (общеметодологический);
- розвиваючого контролю.
На заняттях першого типу учні отримують нову інформацію по темі, дізнаються різні способи навчальних дій і пробують застосовувати їх на практиці.
На уроках рефлексії і відпрацювання умінь діти закріплюють отримані відомості, вчаться оцінювати власні дії, виявляти і усувати помилки.
Заняття розвивального контролю допомагають навчитися розраховувати свої сили при виконанні завдань, об’єктивно оцінювати результати.
Уроки общеметодологической спрямованості дають можливість систематизувати отримані знання, побачити міжпредметні зв’язки.
Іноді в цю типологію уроків за ФГОС додається п’ятий пункт – дослідна або творче заняття.
Ключові компоненти заняття
Структура уроку по ФГОС багато в чому визначається його типом, проте існує ряд обов’язкових компонентів. Їх склад і послідовність можуть змінюватись в залежності від теми заняття, рівня підготовленості класу. При цьому повинні вирішуватися три групи завдань: розвивальні, навчальні, виховні. Типи і етапи уроків по ФГОС:
- Перша стадія сучасного заняття – «мотиваційна». Покликана зацікавити учня, налаштувати на роботу. Адже найкраще інформація засвоюється, коли людині стає цікаво. Вчителі використовують для цього різні прийоми: проблемні питання, неоднозначні твердження, незвичайні факти, звукові, візуальні ефекти.
- В ході етапу «актуалізації знань» учень повинен пригадати пройдений матеріал, так чи інакше пов’язаний з поставлених на початку уроку питанням, закріпити його у процесі виконання завдань.
- «Фіксування і локалізація труднощів» – етап, спрямований на аналіз власних дій, виявлення проблемних моментів. Дитина вчиться ставити собі питання про виконану роботу:
– яке завдання вирішував;
– що для цього знадобилося зробити;
– яка інформація придалася;
– на якому моменті виникло утруднення;
– яких відомостей чи умінь не вистачило.
- Стадія «побудова проекту корекції труднощів» полягає в спільному складанні плану по засвоєнню нової інформації, вирішення проблеми. Ставиться мета, пов’язана з корекцією знань (з’ясувати, навчитися, визначити), вибираються засоби її досягнення (скласти алгоритм, заповнити таблицю) і формат роботи (індивідуально, в парі, групою).
- Етап реалізації проекту» передбачає самостійну роботу за розробленим планом. Вчитель при цьому виконує функції модератора, задає навідні запитання, що направляє.
- «Включення нових знань у систему» – виконання кейсів, які допомагають співвіднести нову інформацію з уже вивченим матеріалом і підготувати до сприйняття нових тим.
- Обов’язковим етапом сучасного уроку є «рефлексія». З допомогою педагога учні підводять підсумки заняття, обговорюючи, що вдалося з’ясувати, які труднощі виникли. При цьому оцінюється власна діяльність, рівень активності. Завдання дітей – не просто зрозуміти, де були допущені помилки, але і як можна уникнути цього надалі.
Варіації форм уроків
Окрім освітніх завдань, тобто тих навичок і здібностей, які повинні формуватися у дитини, типології уроків по ФГОС враховуються також методи і прийоми, використовувані в рамках заняття.
Враховуючи вимоги стандартів, віддають перевагу нестандартним і творчим способів організації навчальної роботи. Чим вище ступінь зацікавленості і самостійності учня при знайомстві з новим матеріалом, тим краще він зможе його засвоїти і згодом застосувати.
Типи і форми уроків по ФГОС
Тип заняття | Можливий формат роботи | |
1 | Відкриття нового знання | Експедиція, “подорож”, інсценізація, проблемна бесіда, екскурсія, конференція, гра, поєднання декількох форм |
2 | Систематизація | Консультація, дискусія, інтерактивна лекція, “судовий процес”, екскурсія, гра |
3 | Рефлексія і відпрацювання умінь | Практикум, диспут, дебати, круглий стіл, ділова/рольова гра, комбінований урок |
4 | Розвиваючий контроль | Вікторина, захист проекту, письмова робота, усне опитування, презентація, творчий звіт, тестування, конкурс, аукціон знань |
З такими формами занять добре поєднуються прийоми дослідницької і проектної діяльності, методики розвитку критичного мислення, інтерактивні форми роботи.
Технологічна карта уроку
Зміна орієнтирів при плануванні заняття призвела до появи нової форми складання його сценарію. Для успішного проведення відкритого уроку з ФГОС сьогодні недостатньо плану-конспекту. Необхідно грамотно скласти технологічну карту заняття.
При плануванні педагогу потрібно не тільки визначити тип уроку, але і сформулювати мету і завдання вивчення (закріплення) конкретної теми, виявити, які універсальні навчальні дії будуть сформовані у студентів. Чітко розподілити, з допомогою яких прийомів і на якому етапі уроку хлопці придбають нові знання, навички, ознайомляться з новими способами діяльності.
Технологічна карта зазвичай заповнюється у вигляді таблиці з попередніми коротким описом основних моментів. У цей опис входять:
- формулювання мети заняття (змістовна і діяльнісна) й завдань трьох видів (навчальні, розвиваючі, виховні);
- визначення типу уроку;
- форми роботи учнів (парна, групова, фронтальна, індивідуальна);
- необхідне обладнання.
Загальна схема
Етап уроку | Методи, прийоми, форми та види роботи | Діяльність педагога | Діяльність учнів | Формуються УУД |
В якості прикладу можна навести елемент технологічної карти уроку математики для 2 класу. Тип уроку – рефлексія, етап – «проект корекції труднощів».
Етап уроку | Методи і форми роботи | Діяльність вчителя | Діяльність учнів | Формуються УУД |
Побудова проекту корекції виявлених труднощів | Демонстрація, проблемне питання, обговорення | Педагог звертає увагу учнів на слайд презентації: «Хлопці, зверніть увагу на екран. Які вирази тут записані? Чим же ми будемо займатися сьогодні на уроці, як ви думаєте?» | Учні висловлюють припущення: «Це приклади з поділом і множенням на два. Отже, сьогодні ми будемо пробувати множити і ділити на два» | Пізнавальні: вміння робити висновок із запропонованих фактів. Комунікативні: вміння будувати мовленнєвий висловлювання у відповідності з поставленими завданнями. Особистісні: прагнення до успішності в навчальній діяльності. Регулятивні: виконання пробного навчального дії, фіксування труднощі. |
Урок набуття нових умінь
Своєрідна точка відліку в будь-якому освітньому процесі, адже саме з нього починається вивчення теми або розділу. Як діяльнісної та змістовної цілей уроку відкриття нових знань, набуття нових умінь і навичок можна вказати: навчання новим способам пошуку інформації, знайомство з термінами і поняттями; придбання знань по темі, засвоєння нових фактів. Послідовність етапів у ході такого уроку може бути такою:
- мотивація і занурення;
- актуалізація знань, пов’язаних із запропонованою темою, виконання тестового завдання;
- виявлення виниклого труднощі, протиріччя;
- визначення можливих способів виходу з ситуації, проблемної ситуації, складання плану з вирішення труднощів;
- виконання пунктів складеного плану, в процесі якого відбувається «відкриття нового знання»;
- виконання завдання, що дозволяє закріпити нові відомості;
- самостійна перевірка результату роботи (порівняння із зразком);
- інтеграція нового знання в систему сформованих уявлень;
- підведення підсумків, рефлексія (оцінка заняття і самооцінка).
Систематизація знань
Згідно з визнаною типології уроків по ФГОС в завдання заняття общеметодологической спрямованості входять:
- систематизація отриманої інформації по темі;
- розвиток навичок узагальнення, аналізу і синтезу;
- відпрацювання освоєних способів діяльності;
- формування навичок прогнозування в рамках досліджуваного матеріалу;
- розвиток здатності бачити предметні та міжпредметні взаємозв’язки.
В структуру такого уроку можуть бути включені такі елементи, як:
- самоактуалізація (настрій на пізнавальну діяльність);
- перевірка наявних знань і фіксація труднощів;
- формулювання навчальних завдань у рамках заняття (самостійно або спільно з педагогом);
- складання плану щодо розв’язання виявлених труднощів, розподіл обов’язків;
- виконання розробленого проекту;
- перевірка результатів виконаної роботи;
- рефлексія діяльності, оцінка індивідуальної і командної роботи.
Урок рефлексії
Включає в себе елементи відразу декількох традиційних занять: повторення, узагальнення, закріплення, контроль знань. При цьому учень повинен навчитися самостійно визначати, в чому полягає його помилка, що виходить робити краще, що гірше, як вийти із скрути.
Перші п’ять етапів уроку рефлексії аналогічні двом попереднім типам занять (від мотивації до реалізації плану з вирішення труднощів). Крім цього, в структуру входять:
- узагальнення труднощів, з якими хлопці зіткнулися при виконанні знань;
- самостійна перевірка роботи за запропонованим учителем еталону;
- включення нових відомостей і вмінь в наявну картину знань.
Звичайно ж, цей урок не може проводитися без фінальної стадії – рефлексії. Сучасні педагогічні технології пропонують для цього різні прийоми. І якщо при аналізі результатів роботи на уроках рефлексії в початковій школі за ФГОС наголос частіше робиться на візуальних асоціаціях (прийоми «Смайл», «Дерево», «Світлофор», «Сонце та хмари»), то з часом хлопці вчаться критично оцінювати себе і формулювати висновки.
Урок розвиваючого контролю
Заняття такого типу проводяться за підсумками завершення великого тематичного блоку. Їх завдання полягає не тільки в оцінці отриманих знань, але і розвитку в учнів навичок самоаналізу, самоперевірки та взаємоконтролю. У відповідності з вимогами до проведення уроку по ФГОС у цій категорії можна виділити дві особливості. Уроки розвиваючого контролю включають два заняття: виконання контрольної роботи та її подальший аналіз. Проміжок між ними становить 2-3 дні. Такі уроки охоплюють значний обсяг матеріалу (на відміну від занять-рефлексій), тому набір завдань досить великий і різноплановий.
Робота педагога і учнів будується за наступною схемою:
- хлопці виконують контрольні завдання;
- вчитель перевіряє роботи, ставить попередню оцінку, формує еталон перевірки;
- учні перевіряють свої роботи самостійно, звіряючись із зразком, потім оцінюють їх відповідно до встановлених критеріїв;
- виставляється підсумкова оцінка.
У структурі такого уроку перед підведенням підсумків виконується блок завдань:
- узагальнення виявлених типів труднощів;
- самостійна робота з самоперевірки з використанням зразка;
- виконання завдань творчого рівня.
Початкова й середня школа: загальне і особливе
Метою введення федеральних стандартів спочатку було впровадження загальних принципів організації навчального процесу на всіх ступенях освіти. Єдиним є орієнтир на формування в учнів універсальних навчальних дій. Тому типи уроків по ФГОС в середній школі в цілому повторюють цей список для молодших класів. Загальним поняттям для занять є «освітня ситуація». Педагог не повинен подавати готові знання, його завдання – створити на уроці таку ситуацію, щоб діти змогли самостійно зробити невелике відкриття, відчути себе дослідниками, зрозуміти логіку подій. Але вибудовується така ситуація з урахуванням психологічних і вікових особливостей учнів, рівня сформованості навчальних дій. Тому, незважаючи на загальну структуру, технологічні карти уроків математики для 3-го і 10-го класу будуть помітно відрізнятися. У старшій школі вчитель може спиратися на наявний у хлопців багаж знань і умінь, у початкових класах навчальні ситуації більшою мірою будуються на основі спостережень та емоційного сприйняття.