Смерть подвижника
Повна труднощів життя святого Сави завершилася несподівано. З метою примирити дві ворогуючі сторони, Никею і Болгарію, він вирушив у подорож. З допомогою Божої йому вдалося переконати двох царів відмовитися від війни. Асень, правитель Болгарії, запропонував Саві погостювати у нього, дочекатися весни, щоб повертатися додому. Святий погодився і кожен вечір розмовляв із царем, наставляючи його у вірі та благочесті. У свято Богоявлення у Сави почалася лихоманка. Святий сприйняв це як ознака близької смерті, поспішив завершити земні справи і причастився Христових Таїн.
14 січня 1235 року учні, які перебували біля Сави, почули голос: «Радуйся, слуго Мій, возлюбивший істину!» – і ще, трохи пізніше: «Прийди, Мій добрий і улюблений слуга, візьми нагороду, яку Я обіцяв усім, хто любить Мене». В цю мить святий з посмішкою віддав свою душу Господу.
