Напад союзника
Як тільки життя монастиря налагодилася, Сава поділився з братом Стефаном ідеєю споруди обителі в містечку Жича. Але обговорення подробиць перервалося звісткою про напад на Сербію бунтівного болгарського князя Стреза. Із Болгарією великий жупан налагодив дипломатичні відносини. Тривалий час дві держави не конфліктували. Болгарський цар Калоян вів війну проти латинян і був убитий при облозі Солуня. Спадкоємцем царства став його племінник Борило. Але Стрез, васал Калояна підняв повстання проти нового правителя.
Бажаючи розширити межі Болгарії, бунтівник напав на Сербію. Святий Сава подався в стан ворога поодинці і всіляко умовляв Стреза припинити розгульний спосіб життя і знущання над полоненими. Не домігшись каяття болгарина, архімандрит вирушив на місце ночівлі. Після півночі з палацу прибіг чоловік і розповів про смерть Стреза. Помираючи, він кричав, що якийсь юнак, посланий Савою, списом простромив його серце.
Святий зрозумів, що це був ангел Господній. Воїни, які дізналися вранці про смерть Стреза, залишили табір і повернулися додому. Після чудесного порятунку від супостата Сербії на довгий час встановився мир. Сава зі Стефаном почали будівництво монастиря. Виконуючи свій задум, святий не залишив місіонерського служіння: продовжував готувати іноків до просвітницької роботи та служіння на парафіях. По неділях Сава навчав грамоті селянських дітей.
Буваючи в поїздках по країні, розмовляв з простими людьми, наставляючи і благословляючи їх. В новий монастир у Жичі стікався народ з усіх околиць. Усіх приваблювала слава Сави як молитовника і чудотворця. Особливо потік посилився після того, як архімандрит зцілив паралізованої людини. Прості селяни швидко рознесли звістку про зцілення і слабкі, немічні і розслаблені наповнили обитель, просячи здоров’я і відпущення гріхів.
