Герой цієї статті був справжньою зіркою другого плану і епізоду в радянському кінематографі. З’явившись на великому екрані в 50-е, він став відомий мільйонам глядачів за ролями в таких картинах, як “Таємниця двох океанів”, “Зоряний хлопчик” і “Дівчина з гітарою”. У наступні 20 років її можна було побачити такі шедеври вітчизняного кіно, як “Голова”, “До мене, Мухтар!”, “Їх знали тільки в обличчя”, ” Майор “Вихор”, “Угрюм-ріка” і “Сімнадцять миттєвостей весни”.
Біографія
Батьківщиною актора Сергія Голованова стала підмосковна село Ново-Харитоново, в якій він і з’явився на світ 8 жовтня 1909 року. Дитинство нашого героя мало чим відрізнялося від дитинства інших сільських хлопчаків, вже з ранніх років привчені до самостійності і необхідності допомагати батькам у змісті господарства.
В Ново-Харитоново, як і в будь-якому селі, перш за все цінувалося працьовитість, а вже тільки потім вміння танцювати або грати на гармошці. Тому після закінчення школи Сергій, до тієї пори зовсім не замислювався про артистичній кар’єрі, вступив у керамічне училище. У 1928 році 19-річний випускник училища Голованов влаштувався на одне з скляних підприємств міста Москви, пропрацювавши в ньому до 1933 року. Саме тоді, під час застосування на практиці отриманих в керамічному училище знань, в житті Сергія Голованова вперше з’явився театр. Культурне життя столиці кипіла, і юнак, який став все частіше і частіше відвідувати різні спектаклі, скоро в буквальному сенсі захворів театром.
Театр
Спочатку Сергій, не мав якого-небудь спеціального освіти, грав в аматорських самодіяльних трупах у вільний від роботи час. До 1933 році він повністю усвідомив своє життєве призначення, покинув завод і став актором театральної студії “Споруда”, за чотири роки роботи в якому набрався досвіду і досить добре себе зарекомендував. Це дозволило йому в 1937 році заручитися у трупу театру Морфлоту, а ще через рік влаштуватися в Перший Колгоспний театр у столиці, з якого у 1941 році Сергій Голованов відправився добровольцем на фронт. Однак толком повоювати йому так і не довелося, оскільки вже в 1942 році його відправили у фронтовий театр, у складі якої він виступав до 1949 року, після чого став актором трупи Драматичного театру Західної групи радянських військ у Німеччині.
У Москву Голованов повернувся лише в 1953 році. До цього часу 44-річний Сергій Петрович, який встиг стати гідними високого звання Заслуженого артиста РРФСР, перетворився у солідного актора, що володіє вродженим аристократизмом і статтю. Незважаючи на те що сам він завжди мріяв працювати у Мхаті, доля розпорядилася інакше, і в кінцевому підсумку Голованов став актором Московського Театру-студії кіноактора, служінню якому він віддав багато років. На його рахунку ролі в таких спектаклях, як “Міссурійський вальс”, “Васса Желєзнова”, “Живий труп”, “Іван Васильович”, “Полин” і безлічі інших.
Через кілька років після початку роботи в цьому театрі в життя Сергія Петровича прийшов і кінематограф.
Кіно
Дебютною роллю Сергія Голованова в кіно став блискуче зіграний ним образ шпигуна Горєлова в картині “Таємниця двох океанів”, що вийшла на екрани країни в 1955 році.
Робота в цьому фільмі стала справжнім трампліном для його подальшої кінокар’єри. Його талант був оцінений не лише мільйонами глядачів, але і багатьма режисерами.
Протягом наступних 30 років цей актор, що став одним з провідних виконавців другого плану, завдяки своїй виразній типажем зіграв безліч ролей, більшість з яких були негативними.
У 50-ті роки Сергія Петровича також можна було побачити і в таких відомих картинах, як “Вони були першими”, “Зоряний хлопчик”, “Дівчина з гітарою” і “Людина змінює шкіру”.
А 1960-ті ознаменувалися виходом на екрани таких шедеврів радянського кінематографа з участю Голованова, як “Голова”, “До мене, Мухтар!”, “Їх знали тільки в обличчя”, ” Майор “Вихор” і “Угрюм-ріка”.
В наступний період найбільш значимими роботами актора стали ролі у кінострічках “І на Тихому океані…”, “Сімнадцять миттєвостей весни”, “Омелян Пугачов” і “Перемога”.
Загальна ж кількість зіграних ролей у фільмах у Сергія Голованова перевищило чотири десятки.
Особисте життя
До зустрічі зі своєю дружиною, відомою актрисою Марією Виноградової, за плечима Сергія Петровича вже був перший невдалий шлюб.
Вони познайомилися в повоєнній Німеччині. Це сталося в місті Потсдам, де вони обидва тривалий час грали в трупі Драматичного театру Західної групи радянських військ. Повернувшись до Москви в 1953 році, пара ще кілька років жила у цивільному шлюбі, лише в 1957 офіційно узаконивши свої відносини.
Марія Сергіївна Виноградова була однією з найбільш затребуваних актрис радянського кіно і блискучим майстром епізоду. Вона полюбилася глядачам за ролі, зіграні в таких картинах, як “Зоряний хлопчик”, “Я крокую по Москві”, “Чарівний голос Джельсоміно”, “Прохіндіада, або Біг на місці”, “Королева Марго” і безлічі інших. Також Марія Виноградова озвучила близько трьохсот персонажів мультфільмів, включаючи Дядька Федора з серії про Простоквашино, Кульки з “Кошеня на ім’я Гав” і Їжачка з культового мультфільму “Їжачок у тумані”. Брала участь в озвучуванні багатьох зарубіжних і вітчизняних кінострічок.
Марія Виноградова стала останньою дружиною в особистому житті актора Сергія Голованова.
Дочка
Ольга Сергіївна Голованова ощасливила батьків своєю появою на світ 26 лютого 1963 року. Вона була пізнім, але дуже довгоочікуваною дитиною. На момент її народження Сергію Петровичу вже виповнилося 54, а Марії Сергіївні – 42. Їй майже всю вагітність довелося лежати в лікарні на збереженні.
Як згодом згадувала сама Ольга, за такої різниці в віці вона часто в дитинстві соромилася гуляти з батьком, оскільки багато брали його за діда дівчинки.
Коли донька Сергія Голованова і Марії Виноградової зросла, то не замислюючись пішла по їх стопах, також пов’язавши своє життя з акторською професією. Закінчивши Гитис, в 23 роки вона дебютувала в кіно, зігравши в картині “Дорогою Едісон!”. Справжню ж популярність їй принесла роль правильної дівчини в добре знайомому і улюбленому глядачами кінофільмі “Дама з папугою” 1988 року.
Як і її мама, Ольга Голованова займається озвученням зарубіжних кінострічок. На сьогоднішній день її голосом говорять герої більше 300 фільмів, найвідомішими з яких є “Ефект метелика”, “Шрек”, “Ми – Миллеры”, “Шерлок Холмс”, “Полювання на монстра” і “Секс у великому місті”.
Післямова
Ближче до середини 1990-х у актора Сергія Голованова, фото якого можна побачити в цій статті, почастішали періоди затяжної важкої депресії, іноді супроводжувалася вживанням алкоголю. Його роботі це не заважало, оскільки він ніколи не дозволяв собі вийти на сцену напідпитку і завжди пам’ятав тексти своїх ролей. Коли ж дружина Марія Сергіївна і дочка Оля робили йому зауваження з приводу його гнітючого стану, завжди з посмішкою відповідав:
Дівчатка, я хочу жити так, як хочу, мені залишилося небагато…
Тільки в 1989 році з’ясувалася причина його зривів – лікарі поставили йому страшний діагноз – рак.
4 жовтня 1990 року Сергій Петрович пішов з життя. А ще через п’ять років від інсульту померла Марія Сергіївна.
Сьогодні артистичний шлях своїх батьків продовжує їх дочка Ольга. У 2002 році у неї народився син Єгор. В цьому році йому виповниться вже 17 років, і він мріє стати актором.
