Методики розрахунку
Нормування праці робочих є відокремленою науковою галуззю економіки, яка володіє власним інструментарієм та методологією. Умовно всі методи розрахунку норм виконання робочих завдань можна поділити на аналітичні і сумарні.
До другої групи належать прийоми, які не передбачають необхідності розмежування виробничих операцій на кілька етапів. Сумарні методи не передбачають проведення аналізу трудового процесу, отримання оцінки раціональності застосовуваних ресурсів і трудовитрат. Такі методики дозволяють визначити нормовані показники з допомогою статистичних та оперативних відомостей. Причому в даному сенсі величезне значення має компетентність нормувальника, тому так званий людський фактор відіграє тут не останню роль.
Аналітичні методи розрахунку частіше застосовуються для нормування праці в бюджетних установах. Вони передбачають проведення глибокого аналізу трудового процесу, його розмежування на кілька етапів виконання робіт виконавцями. При цьому завжди враховується специфіка посадових стандартів і інструкцій виконання професійних обов’язків. У категорію аналітичних методів розрахунку трудових норм включені дослідні, розрахункові та математико-статистичні інструменти.
Дослідницький метод передбачає проведення аналізу на основі мають відомостей, зібраних при створенні хронометражних виробничих технологій і плануванні робочого часу. Хронометраж в системі нормування праці – це така методика, при якій визначаються заходи багаторазового повторення одних і тих же операційно-технічних елементів при машинному або ручному типі виробництва. Завдання хронометражу полягає у встановленні основного і допоміжного часу на виконання окремих операцій для реалізації трудового процесу. Хронометраж використовується як безпосередній інструмент для нормування у виробництві та перевірки розрахунковим або виборним способом ефективності застосовуваних норм.
Додатково може використовуватися метод моментних спостережень, який дозволяє дати оцінку роботи без вимірювання показників, безпосередньо пов’язаних з ними. В основі цього інструмента лежить теорія ймовірності. Тут немає необхідності в безперервної фіксації часу, оскільки метод дозволяє охопити відразу кілька об’єктів та напрямків їх діяльності.
