Методи кримінології
Прийом дослідження, спосіб – це і є метод. А методика – їх сукупність, інструмент для дослідження. Методологія є вченням про ті шляхи, які проходить дослідник. Методики поєднують в собі юридичний та соціологічний підходи до вивчення будь-якого об’єкта та особи злочинця в кримінології.
Застосування соціологічного підходу допомагає розглянути злочинність як наслідок соціальних явищ, що приносять негатив в політику, економіку, духовну сферу, психологію, право і практично в будь-яку область. А особистість злочинця з’являється можливість вивчити в сукупності негативних якостей індивіда, які утворилися в ньому при взаємодії з реальною дійсністю.
Злочин у кримінології – поведінка людини в соціумі, і це розглядається як єдність суб’єктивних та об’єктивних чинників. Останні – це всі негативні явища, які обумовили вчинення злочину, а суб’єктивні фактори – риси конкретної особи, яка вчинила злочин, а утворилися вони в результаті впливу об’єктивних факторів. Базовим методом кримінології є діалектичне пізнання, це загальний метод, який веде всі дослідження в потрібному напрямку.
Особистість злочинця і саме діяння вивчаються відповідно до законів діалектики. Коли кількісні зміни переходять у якісні. Основні категорії:
- необхідне і випадкове;
- причина і наслідок;
- можливість і дійсність;
- форма і зміст;
- явище і сутність.
Все це має величезне значення при пізнанні закономірностей у виникненні і існуванні злочинності та шляхів боротьби з нею.
