Багато прислів’я збереглися в російській мові з давніх пір і до сьогодні в прямому значенню зовсім не вживаються. З-за чого деякі сучасники інтерпретують стійкі вирази в негативному ключі без жодного на те приводу! Тільки подумайте про значення «Баба з возу – кобилі легше!» і все зрозумієте. Адже в рамках культури та етичних норм XXI століття-це цілковита неповага і спроба позначити чиюсь марність, навіть шкідливість. Чи ні?
Класична трактування
Якщо зазирнути в історію російської села, подивитися на її побут, то найменші підозри в образливий підтекст відпадуть самі собою. Адже бабою зазвичай іменували не якусь випадкову жінку. Нею була будь-яка селянка, і найчастіше – заміжня. Така рідко пересувалася без свого чоловіка, в прислів’ї, швидше за все, мова йде саме про подорожі сімейної пари на гужовому транспорті. Причому мужик найчастіше йшов пішки, поруч з конячкою, а для дружини залишали містечко поруч з поклажею.
Возом іменували звичайну воза, яку кінь тягла на собі через розбиту дорогу, глибокі калюжі з в’язкою брудом і навіть в гору. У неї просто не було вибору. У прямому значенні прислів’я «Баба з возу – кобилі легше!» фіксує побутову мудрість. Тобто, якщо не бажаєте угробити на крутому підйомі свою головну годувальницю, яка і доставляти вантажі допомагає, і поля орати, то краще її максимально розвантажити. Хоча б на час висадити пасажирів і подолати складний ділянку.
