У даній статті буде розказано, що таке кримінологія. Це наука, що вивчає злочинність. Тут класифікуються види злочинів, вивчаються причини їх виникнення, різноманітні взаємозв’язки з життєвими процесами і явищами, а також результативність вжитих заходів боротьби з ними. Тобто цей предмет об’єднує всі науки, пов’язані зі злочинністю, всі її прояви, детермінації (взаємозалежності і взаємовпливу) і причини схильності до різних впливів.
Зміст кримінології
Що таке може перебувати у складі цього предмета? Тут чотири основних компоненти:
- вивчення злочину;
- обгрунтування його причин;
- встановлення особи злочинця;
- заходи щодо попередження такого ж злочину в майбутньому.
Оскільки поняття злочинності припускає наявність безлічі злочинів, які вчинені в тих чи інших історичних умовах в якийсь період часу. Цей предмет має велику історію.
Причинність, розглянута в злочинності, є процесом виникнення, зародженням в суспільстві цього пороку. Це соціальна детермінація з подальшим виділенням похідних залежностей. Саме тому кожен громадянин зобов’язаний знати, що таке кримінологія, оскільки все таємне рано чи пізно стає явним. А з залученням методології, якої озброєний даний предмет, що злочин буде розкрито швидше рано, ніж пізно.
У будь-якого злочину є зв’язок з економічними, соціальними, психологічними, політичними. демографічними, ідеологічними, організаційними або управлінськими явищами, які буквально підштовхують на вчинення протиправних дій. Вони безпосередньо у власному середовищі породжують злочинність, відтворюють її як наслідок своїх дій, і все це дуже добре відомо в кримінології, що такі прояви неодмінно будуть в несприятливій обстановці.
Дослідження злочинності
Особистість злочинця – це найскладніша складова цього предмета, вона розглядається як сукупність біологічного і соціального, а тому вивчається в окремій системі демографічних, рольових і психологічних властивостей кожного суб’єкта злочину. Предмет кримінології містить у собі компонент попередження протиправних дій. Це вивчається в області соціального регулювання, контролю і управління.
У предмет кримінології входить переслідування єдиної мети: боротьба з злочинністю методами виявлення причин та усунення умов, що її породжують. Набагато краще запобігти злочину, ніж потім усувати його наслідки. У зміст поняття кримінології входять дослідження злочинності і її оцінка, виявлення основних причин та вивчення їх. А також варто мета – вивчити особистість злочинця. Найбільш важливий розділ стосується розробки заходів по боротьбі зі злочинністю, складання методології та методики кримінологічних досліджень та аналізу.
Основні цілі і завдання
Мета теорії кримінології – пізнати закономірності злочинності і виробити на основі цих знань наукових гіпотез, концепцій, теорій. Практичною метою є вироблення конструктивних пропозицій і наукових рекомендацій для того, щоб підвищити ефективність у боротьбі зі злочинністю. Поняття кримінології включає в себе і перспективні цілі. Це створення гнучкої та різнобічної системи, попереджує злочинність і дозволяє долати і нейтралізувати криміногенні фактори. Найближчі цілі відносяться до здійснення щоденної практичної роботи і наукових досліджень в боротьбі зі злочинністю.
Завдання кримінології досить великі. Сюди входить вивчення суб’єктивних і об’єктивних умов, які впливають на динаміку, структуру і рівень злочинності, дослідження її видів з соціально-кримінальної погляду, щоб визначити способи боротьби з нею. Також сюди можна віднести дослідження особистості злочинця та вивчення механізму конкретного протиправного діяння. Також у завдання кримінології входить класифікація всіх видів проявів злочинності та типів особистості, які роблять їх. Визначаються основні напрямки і заходи попередження зростання злочинності.
Функції та система
Спочатку збирається матеріал, що стосується кримінальних випадків. Потім описуються процеси і явища, які входять в предмет кримінології. Потім з’ясовується характер і порядок перебігу даного процесу, виявляються особливості. Далі виявляються шляхи ймовірного розвитку досліджуваного процесу або явища. Все це відноситься до функцій кримінології. Методи збору матеріалу і вивчення його, а також вибудовування версії щодо процесу можуть бути найрізноманітнішими. Але завжди узгоджуються з прописаними нормативними нормами.
В системі кримінології дві частини – загальна і особлива. У загальній вивчаються кримінологічні поняття:
- методи кримінології;
- предмет;
- завдання;
- цілі;
- історія розвитку;
- функції;
- особистість злочинця;
- злочинність;
- механізми злочинної поведінки;
- прогнозування;
- попередження;
- планування злочинності.
Особлива частина містить кримінологічну характеристику видів злочинів за змістом дій та враховуючи особливості контингенту злочинності.
Зв’язки з іншими науками
Розвиток кримінології як науки свідчить, що її не можна цілком віднести до якоїсь однієї дисципліни, її не можна назвати чисто юридичної або соціологічної. Це міждисциплінарна наука, вона взаємодіє в соціально-правовій сфері. Їй однаково близькі і правові дисципліни, і громадські. Найбільш тісною залежністю є зв’язок з кримінальним циклом юридичних наук:
- кримінальний процес;
- кримінально-виконавче право;
- кримінальне право.
Все це тому що вони користуються одними і тими ж термінами і поняттями. Також для практичного розслідування і судового розгляду мають значення висновки кримінології про причини злочинності, про умови, в яких відбулися протиправні дії, і багато іншого.
Природним чином кримінологія пов’язана з криміналістикою, де розробляється методика, тактика, техніка розслідування злочинів. Тут ведеться облік злочинності, її детермінанти, особистості злочинців і так далі. Також кримінологія пов’язана і з конституційним правом.
Адже багато положень Конституції Російської Федерації безпосередньо відносяться до виховання в громадянах норм моральності, поваги до закону і дотримання правил співжиття. Адміністративне право теж міцно пов’язана з криміналістикою, бо високо значення адміністративно-правових законів у боротьбі з правопорушеннями. А адміністративно-правові норми регулюють діяльність правоохоронних органів.
Зв’язок кримінології з соціологією, економікою, статистикою, педагогікою та іншими науками
Оскільки кримінологія вивчає самий яскравий громадський негатив, тобто злочинність, вона не може не бути пов’язаною з наукою соціологією. Остання вивчає прояви і дія загальних законів розвитку суспільства, самі різні сфери його життя і діяльності певних історичних умовах. Та мети вивчення, і предмет його в цих науках єдині. Таким же чином пов’язана кримінологія і з економікою, адже саме в цій сфері і знаходяться багато явищ і процеси, що породжують злочинність. Тим більше, що ринкова економіка є дуже родючим грунтом для її зростання.
Статистика, особливо кримінальна, найтіснішим чином пов’язана з кримінологією. Без даних цього плану неможливо досліджувати розвиток і причини злочинності. Кримінологія також взаємодіє з психологією, яка допомагає вивчати суб’єктивні причини і умови, в яких зароджується задум злочинного діяння, механізми і мотивацію поведінки кримінального елемента.
Педагогіка разом з кримінологією вивчає детермінанти злочинності, які найчастіше пов’язані з недоліком якості виховання особистості в школі, в сім’ї, в соціумі. Особистість в кримінології допомагають розкрити всі вищеперелічені науки. Демографія, генетика, психіатрія, прогностика – кожна з цих наук є помічником у вивченні злочинності. І це ще не цілком повний список.
Методи кримінології
Прийом дослідження, спосіб – це і є метод. А методика – їх сукупність, інструмент для дослідження. Методологія є вченням про ті шляхи, які проходить дослідник. Методики поєднують в собі юридичний та соціологічний підходи до вивчення будь-якого об’єкта та особи злочинця в кримінології.
Застосування соціологічного підходу допомагає розглянути злочинність як наслідок соціальних явищ, що приносять негатив в політику, економіку, духовну сферу, психологію, право і практично в будь-яку область. А особистість злочинця з’являється можливість вивчити в сукупності негативних якостей індивіда, які утворилися в ньому при взаємодії з реальною дійсністю.
Злочин у кримінології – поведінка людини в соціумі, і це розглядається як єдність суб’єктивних та об’єктивних чинників. Останні – це всі негативні явища, які обумовили вчинення злочину, а суб’єктивні фактори – риси конкретної особи, яка вчинила злочин, а утворилися вони в результаті впливу об’єктивних факторів. Базовим методом кримінології є діалектичне пізнання, це загальний метод, який веде всі дослідження в потрібному напрямку.
Особистість злочинця і саме діяння вивчаються відповідно до законів діалектики. Коли кількісні зміни переходять у якісні. Основні категорії:
- необхідне і випадкове;
- причина і наслідок;
- можливість і дійсність;
- форма і зміст;
- явище і сутність.
Все це має величезне значення при пізнанні закономірностей у виникненні і існуванні злочинності та шляхів боротьби з нею.
Загальнонаукові методи
Загальний метод полягає в наступному. Вся злочинність в цілому – загальний. Її окремі групи і види – особливе. А конкретне, розглянуте в кримінології злочин – одиничне. Поряд з цим загальним методом застосовуються і загальнонаукові:
- узагальнення;
- формальна логіка;
- аналіз і синтез;
- абстрагування;
- дедукція і індукція;
- моделювання;
- аналогія і ще безліч інших.
Методами збору інформації є опитування в різних формах, вивчення документації, експеримент, спостереження, метод бібліографії, дослідження продуктів діяльності злочинця і так далі. Найпоширеніший метод – статистичний, коли узагальнюються кількісні дані про злочинність, про окремі діяння, причини, умови, виявляються закономірності.
До общенаучным методами кримінології належать такі варіанти пізнання:
- шлях від абстрактного до конкретики;
- системно-структурний аналіз;
- гіпотеза;
- порівняння;
- історичний метод;
- статистичний і динамічний.
Застосовуються в криміналістиці і конкретно-соціологічні методи:
- вивчення документації;
- інтерв’ю та анкетування;
- експеримент і спостереження.
Три етапи вивчення злочинності
Перший етап підготовчий (методологічний), коли формулюється проблема, визначається об’єкт і предмет дослідження, а також цілі і завдання, уточнюються поняття, формулюються гіпотези. Другий етап – робочий, в цей час розробляється інструментарій. Проводяться анкетування, опитування, інтерв’ювання, які спрямовані на вивчення взаємовідносин між опитуваними людьми – симпатії, антипатії, байдужість.
Популярно тестування, проте ці дані занадто суворої інтерпретації, а тому до них потрібно ставитися частково критично. Додатково вивчається документація на предмет граматичного, синтаксичного, історичного аналізу, проводиться логічний аналіз з обґрунтуванням, поняттям сенсу, аргументацією всіх положень.
Окремо використовується метод контент-аналізу смислових елементів у дослідженні, відбувається перехід від показників кількості до якості і навпаки. Застосовується метод експерименту, спостереження відеокамерою і просто очима. На заключному етапі формулюються висновки, складаються звіти, впроваджуються в практику результати дослідження, готуються законодавчі пропозиції, проводяться наукові конференції, розробляються комплексні плани боротьби з злочинністю.
Об’єкти прогнозування в кримінології
Головний об’єкт – завжди злочинність як така, її види, групи і підгрупи при конкретній історичній ситуації. Прогнозуються всі найімовірніші варіанти, за якими може розвиватися кримінологічна ситуація, і під впливом яких детермінуючих факторів. Складається очікуваний образ злочинця, найбільш небезпечних типів – відповідно до напрямів по розділам кримінальної діяльності, а також за ступенем впливу на процеси, що протікають в кримінальному світі. Складається і портрет жертви злочину в соціальному аспекті, встановлюються групи ризику.
З усього перерахованого вище дослідного матеріалу складається оцінка стану злочинності в майбутньому, прогнозуються процеси її детермінації, прораховуються результати управлінських рішень, які в різній мірі пов’язані з злочинністю. Звичайно ж, використовується весь матеріал, всі дані, які були отримані попередниками. Знадобиться і вся теоретична підготовка, і розвинене абстрактне мислення, щоб застосувати на практиці даний метод у кримінології.
