Дитяча мультиплікація – справа нехитра
Нехитрим його ніяк не назвеш, оскільки тут дуже різноплановий. Для ілюстрації звернемося до праць Е. Р. Тихонової – не просто піонера-практика цього руху з Новосибірської кіностудії «Пошук», але й одного з дуже небагатьох вітчизняних теоретиків в даній області.
Дітям З мультиплікації дає масштабні знання про кіно (художнє, документальне, науково-популярному і, природно, анімаційному). Юні мультиплікатори освоюють не просто якісь вузькі навички. За час роботи над фільмом вони виступають в ролі сценариста, режисера, художника, оператора, освітлювача, монтажер, звуковика, кінокритика і т. д.
За рахунок такого роздольного поля проявів творчі здібності дітей розкриваються найбільш глибоко.
Що стосується етики, вважається: знання візуального мови, що купується в процесі такого, що дозволяє дитині, яка вже завтра подорослішає і стане самостійною, не споживати шквал образів без жодної критичності, піддаючись не завжди корисним, але часто потужним впливів. Мультиплікаційні педагоги обіцяють навчити оцінювати і вибирати інформацію (як видиму, так і звучну) і розкріпачити мислення молодого кінематографіста.
