Як розвивати дитячі емоції? Про способи
Способи розвитку емоційної сфери дошкільника – це не набір вправ з методичного посібника по вихованню і навчанню. Під способами маються на увазі:
- ігри, включаючи соціально-рольові;
- трудова діяльність;
- заняття спортом або чимось іншим поза домом і садка;
- творчість і пізнання.
Іншими словами, програма з розвитку емоційної сфери дошкільнят – це не що інше, як поєднання ігор, творчих, навчальних або спортивних занять, проявів турботи і уваги з прищепленням відповідальності і працьовитості.
Які ігри корисні для розвитку емоцій?
Гра для дитини – це не тільки спосіб пізнання світу, але і можливість відтворити, запам’ятати, засвоїти побачене, спробувати щось змінити в стереотипі. Наприклад, дитина бачить, як один чоловік ображає іншого. Він відтворює цю ситуацію зі своїми іграшками, заново переживаючи і осмислюючи. Спочатку гра повністю дублює реальність, але потім в ній з’являється «супергерой» і відновлює справедливість, або ж «лиходій» сам кається, або «ображений» дає здачі.
Тобто ігри для розвитку емоційної сфери дошкільнят не просто важливі, вони є одним з основних способів пізнання, засвоєння і осмислення. Зрозуміло, вони повинні бути корисними та цікавими.
В домашніх умовах на перше місце ставиться проведення часу з іграшками, а в дитячому садку – з однолітками. Роль іграшки в розвитку емоційної сфери дошкільника надзвичайно велика. Тому купувати їх слід обдумано. Наприклад, немає потреби завалювати дитячу ляльками-клоунами, якщо дитина жодного разу не був у цирку. Так само як не варто уставлять дитячу «розумними» іграми і куточками-майстернями, якщо малюк не буде мати можливості їх освоїти, розділивши часу із дорослим. Іншими словами, іграшки в дитячій повинні бути різними, з їх допомогою малюк повинен мати можливість відтворити побачене на вулиці або ж почуте в казці.
У садках ж, як і на дитячих майданчиках в парках або у дворі, малюк грає не з предметами і речами, а з однолітками. Тобто першорядні у цих умовах соціально-рольові ігри. Наприклад, одна дитина – «мама», інший – «дочка». Діти при цьому поводяться відповідно до наявних у них уявленням, тобто демонструють те, що бачать вдома щодня. У процесі гри малята обмінюються своїми уявленнями, дізнаються про те, що їх домашній уклад і модель поведінки не є єдиними можливими варіантами, існують і інші.
