Розвиток емоційної сфери дошкільників: етапи, способи і особливості

В чому особливості дитячих емоцій?

Розвиток емоційно-вольової сфери дошкільника відбувається поступово, відповідно і займатися цією областю потрібно постійно. Емоції – це не математична задача, яку можна вирішити раз і назавжди. Емоційне становлення – це складний і довгий процес. А розвиток уміння висловлювати або, навпаки, контролювати свої почуття і зовсім не має ніяких вікових обмежень.

Малюкам властиві певні особливості розвитку емоційної сфери. Дошкільник, проходячи етапи становлення навику відчувати і висловлювати свої почуття, освоює і проявляє емоції по-різному в кожному віковому періоді. Але незалежно від того, в якому віці перебуває малюк і наскільки розвинута в нього гама почуттів, їх вияв і вираження завжди відрізняються від того, як демонструють дорослі емоції.

Особливостями дитячих емоцій прийнято вважати:

  • найпростіші прояви, пов’язані з засвоєнням перших життєвих соціальних причинно-наслідкових ланцюжків, наприклад, будинок – батьки – сад – друзі – вихователь;
  • яскраве переживання і вираження стану передбачення, це відноситься як до очікування свят, так і до усвідомлення наслідків своїх слів і справ, припустимо: зламана іграшка – засмучена мама;
  • поступове просування від елементарного до ускладненому, очевидне оточуючим, оскільки приймає форму здогадок і припущень.

Перші емоції є прямим наслідком відчуттів. Тобто вони виникають під впливом природних фізіологічних потреб. Цей етап триває в середньому до трьох років. У цьому віковому проміжку фізіологія і дія навколишнього середовища диктують особливості розвитку емоційної сфери. Дошкільник старше трьох років вже починає відчувати більш складні емоції і розуміти необхідність їх контролю. Тобто якщо дитині у віці двох років пояснити неприпустимість плачу в громадському місці неможливо, то малюкові, отметившему п’ятиріччя, це розтлумачити вже цілком реально. Таким чином, особливістю розвитку емоційної сфери дітей віком від трьох до шести років є не тільки їх становлення та розвиток, а й формування уміння контролювати прояви почуттів.