Роль спілкування в розвитку дитячої емоційної сфери
Якщо в ранньому дитинстві становлення почуттів багато в чому відбувається інтуїтивно, то розвиток емоційної сфери старших дошкільників практично повністю залежить від спілкування з однолітками і дорослими.
Іншими словами, становлення особистості малюка і, звичайно ж, розвиток її емоцій, що відбувається в соціумі. Якщо дитину ізолювати від суспільства, то він нічому не навчиться ні в якій з життєвих сфер. Дитячий соціум можна умовно розділити на два типи:
- близький, або ж внутрішній, маленький;
- широкий, або ж зовнішній, великий.
До ближнього соціуму ставиться сім’я, в якій живе малюк. До зовнішнього – дитячий садок, майданчик в парку, якісь студії, гуртки та інше. Навіть відвідування магазину цілком можна віднести до великого соціуму, оскільки дитина не тільки ходить слідом за батьками, але і отримує можливість відчувати бажання, емоції, контролювати їх, вчиться методом проб висловлювати прохання та домагатися здобуття того, що йому сподобалося.
Відвідування магазину є не тільки своєрідним тренажером, але і тестом, наочно демонструє, на якому рівні знаходиться розвиток емоційної сфери старших дошкільників.
Приміром, одна дитина просить дрібничку або льодяники, жуйки, отримуючи відмову, починає кричати, тупотіти, заливається плачем. Це поведінка прийнятно для малюка в два роки, а в п’ять років воно свідчить про емоційну незрілість. Якщо дитина просить все підряд – це свідчить не тільки про те, що батьки зазвичай не виконують його бажання, але і про невміння вибирати, розставляти пріоритети, визначати цілі і досягати їх.
Якщо ж дитина просить щось конкретне, а отримавши відмову не впадає в істерику, а починає розмовляти з батьками, пояснювати, з яких причин йому необхідний вказаний предмет, то це свідчить про те, що розвиток емоційно-вольової сфери особистості дошкільника знаходиться на високому рівні. Малюк демонструє не тільки вміння відчувати емоції, але і здатність їх контролювати. Також дитина показує свої навички щодо виділення пріоритетів і уміння досягати мети. Він демонструє соціальну та комунікативну адекватність.
У процесі спілкування з однолітками і дорослими дитина:
- засвоює норми поведінки, моралі і моральності;
- вчиться справлятися з негативними емоціями і відмовами в чому-небудь;
- опановує представленнями про соціальних ролях чоловіків, жінок;
- розуміє, що таке цінність, втрата, мрія, подяку.
Тільки у спілкуванні можливе повноцінне розвиток емоційної сфери і моральних якостей дошкільників. Спілкуючись, діти дізнаються, що таке дружба, відповідальність, активна гра, майно. Тому роль соціуму у становленні особистісних та емоційних якостей, як і в їх розвитку, не просто важлива – вона першорядна.
