Ім’я австрійського вченого Зігмунда Фрейда, мабуть, одне з найбільш відомих у сучасному світі. Його знають навіть ті, хто жодного разу не відкривав його праці, не кажучи вже про невеликих статтях. Найбільше на слуху знамениті застереження за Фрейдом, його ім’я люблять пригадувати при вигляді багатозначних довгастих предметів, таких, як сигара або банан. Також часто згадують поняття несвідомого. Однак далеко не всі з точністю можуть пояснити його суть. У цій статті ми обговоримо психологію несвідомого, його прояви, а також теорію його послідовника Юнга.
Зигмунд Фрейд
Отже, це австрійський невролог, став засновником психоаналізу. Його ідеї й дотепер викликають незмінні дискусії, як в наукових, так і в обивательських колах. Безумовно, він став новатором у галузі психіатрії.
Наведемо невелику біографічну довідку. Фрейд народився в 1856 році у Фрайбурзі в сім’ї торговця тканинами. Незабаром після народження Зигмунда родині довелося переїхати до Відня. З самого дитинства на хлопчика покладали великі надії, і читав він зовсім недитячу літературу – Кант, Гегель, Шекспір. Крім того, йому дуже добре давалося вивчення іноземних мов.
Навчалася в гімназії, він вступив на медичний факультет, однак тяги до цієї сфері науки не відчував. Фактично, хлопець обрав для себе найменше зло серед традиційних для євреїв того часу сфер діяльності – торгівлі, медицини і юриспруденції. Після закінчення навчання Зигмунд мав намір продовжити академічну кар’єру, але змушений був віддати перевагу роботі і незабаром відкрив свій кабінет, в якому працював як невролог.
У 1885 році Фрейд потрапив на стажування до психіатра Шарко, у якого перейняв техніку гіпнозу. Крім того, в роботі з пацієнтами він почав застосовувати розмова, дозволяючи хворим сповна виплеснути емоції. Цей метод надалі отримає назву «метод вільних асоціацій». Він дозволяв проникливому лікаря розуміти проблеми пацієнтів і звільняти їх від неврозів.
Поступово Фрейд почав публікувати свої книги, викликали спочатку відторгнення, а потім широкий резонанс у суспільстві: «Тлумачення сновидінь», «Психопаталогия повсякденного життя» і т. д. Навколо нього сформувався коло учнів, серед яких у 1910 році відбувся знаменитий розкол. Основний камінь спотикання полягав у фрейдовской ідеї, що психози людської особистості пов’язані, в першу чергу з придушенням сексуальної енергії.
Зигмунд Фрейд одружився порівняно пізно, у нього було шестеро дітей. Помер знаменитий психоаналітик від раку в 1939 році.
