Характери людей в психології: опис, види, риси особистості, особливості

Говорячи про характер людини, ми, як правило, маємо на увазі реакції індивіда на різні події, що відбуваються в його житті, а також на тих людей, які його оточують. Але з точки зору психології це поняття є ще більш складним. Справа в тому, що вчені нарахували більше п’ятисот різних рис характеру. При цьому далеко не всі з них тільки позитивні або негативні. Під час їх оцінки багато чого залежить від контексту. У зв’язку з цим будь-яку особу, що зібрала в собі певні якості в тих чи інших пропорціях, можна вважати воістину унікальною.

Таким чином, характер людини є конкретним, властивим тільки йому одному поєднанням впорядкованих і персональних психологічних рис, нюансів і особливостей. Його формування триває протягом усього життя і знаходить свій прояв у процесі трудової діяльності, а також соціальної взаємодії.

Оцінити характер конкретної людини і описати його – завдання непросте. Справа в тому, що деякі риси особистості, як хороші, так і погані, не демонструються оточуючим і залишаються в тіні.

Поняття характеру

Що ми розуміємо під цим терміном? Слово «характер» в перекладі з грецької мови означає «друк». В психології це поняття означає сукупність особливостей особистості, які формуються в період дорослішання і яскраво проявляються в подальшому в особистому та суспільному житті людини. Результатом даного процесу є стабільне і однотипне поведінка індивіда у певних ситуаціях.

Однак постійні риси характеру людини у психології не тотожні наявними в особистості особливостям. Підтвердженням тому може служити простий приклад. Людина, потрапивши в стресову ситуацію, проявив грубість і нестриманість. Але ми чудово розуміємо, що така поведінка зовсім не означає того, що у нього саме такий характер. Говорити про притаманних особистості рисах можна лише при регулярному прояві такої нестриманості.

Для визначення поняття «характери людей» у психології застосовують безліч розшифровок і глибоких визначень. Але найчастіше даний термін означає наступне:

  • систему стійкого поведінки, що сприяє формуванню типу особистості;
  • грань, яка знаходиться на стику між внутрішнім світом індивіда і навколишньою дійсністю, в якій він знаходиться, або спосіб адаптації особистості до зовнішнього світу;
  • виражену систему поведінкових реакцій на конкретні подразники.

Формування характеру

На риси особистості людини величезний вплив робить діяльність нервової системи, а якщо говорити точніше, то її тип. Динаміка його прояви диктується навколишнім середовищем.

У психології формування характеру людини розглядається протягом того періоду, поки той росте, розвивається і взаємодіє з навколишнім світом. Причому цей процес безпосередньо залежить від способу життя індивіда, в якому присутнє не тільки фізична складова, але і духовна, тобто спонукання, почуття, думки і т. д.

Характер людини поступово змінюється природним чином. Причому залежить цей процес насамперед від віку. Так, на зміну дитячої реакції безпосередності приходить юнацька поривчастість, яка, в свою чергу, через десяток-другий років, перетворюється на дорослу розсудливість. Крім цього, з віком характер стає не таким вже і позитивним. В старості він, як правило, яскраво виражений негативний. А чи можна змінити характер людини? У психології на цей рахунок існують різні думки. Цілком ймовірно, що фахівці будуть ще довгий час сперечатися на цю тему.

Якщо говорити коротко, характер людини у психології є складним взаємозв’язком, яка існує між спрямованістю особистості і громадським впливом. Основними її складовими є духові і матеріальні потреби, а також інтереси, переконання тощо.

Риси особистості

Виходячи з думки фахівців в області психології, характери людей формуються під впливом тієї соціальної групи, до складу якої входить конкретний індивід. Це може бути сім’я, робочий колектив, друзі і т. д. Та група, яка є для людини домінантною, і буде сприяти формуванню у нього певних рис характеру. Важливу роль при цьому відіграє стан індивіда, а також ступінь його взаємодії з тими людьми, які, так само як і він, є членами цього колективу.

Дивіться також:  Обновленський "митрополит" Введенський Олександр Іванович: біографія. Релігія в СРСР. Історія РПЦ

При розгляді характеристик характеру людини у психології виділяють кілька груп рис особистості, які являють собою незмінний і стабільний стереотип поведінки. У загальному сенсі їх можна класифікувати на головні і другорядні. Перші з них відображають суть характеру. При цьому вони показують найбільш важливі та основні його прояви. Другорядні риси характеру виражаються лише в тих або інших умовах. При цьому вони не є визначальними.

Характери людей в психології поділяються на 4 групи. До першої з них належать ті риси особистості, які становлять її основу, або, як кажуть, стрижень. Сюди входять, наприклад, нещирість і чесність, малодушність і принциповість, боягузтво, хоробрість і т. д.

Друга група включає в себе риси, які проявляються у людини при її спілкуванні з іншими людьми. Це може бути презирство і повагу, злість, доброта і т. д. Входять в цю групу деякі риси особистості, які вказують на прагнення до активного спілкування. Цьому відповідають такі якості, як колективізм, повага до інших, доброзичливість до оточуючих і чуйність. Але можливі й протилежні прояви, що вказують на прагнення індивіда до обмеженого спілкування. З цим пов’язана стриманість і бездушність, зневагу до оточуючих тощо.

У третю групу входять ті риси, які характеризують ставлення людини до самої себе. Це скромність і гордість, пихатість і зарозумілість, самокритичність і т. д.

Четверта група є ставленням до своїх досягнень і власній праці. Відомо, що люди дивляться на процес і результати своєї роботи з різними емоціями. І це залежить від працьовитості людини, його організованості, відповідальності та творчого початку. Подібні почуття проявляються в разі позитивного відношення до своєї справи. Якщо у індивіда присутній лінь, то тоді має місце неакуратність, недобросовісність тощо. Це має місце при байдужому (негативне) ставлення до праці.

Серед рис характерів людей в психології додатково виділяється ще одна група. Вона вказує на ставлення індивіда до речей. Це може бути, наприклад, акуратність або, навпаки, неохайність.

Поділяються типологічні властивості різних рис характеру і на аномальні, а також нормальні. Володарями перших з них є люди, які мають ті чи інші душевні захворювання. Нормальні риси характеру притаманні того, у кого немає ніяких відхилень в психічному плані. Деколи особистісні риси з цієї класифікації одночасно можуть бути як аномальними, так і нормальними. Конкретний висновок можна буде зробити за ступенем їх вираженості. Прикладом тому служить здорова підозрілість. Але в тому випадку, коли вона починає зашкалювати, подібну рису характеру називають параноєю.

Характер і темперамент

Існує думка про те, що обидва ці поняття означають одне і те ж. Для правильної відповіді на питання необхідно звернутися до роз’яснень, які існують в психології. У цьому науковому напрямку існує чотири офіційних погляду на взаємодію характеру та темпераменту:

  • Ототожнення. Ці два поняття вважаються рівними за змістом.
  • Протиставлення. Така позиція підкреслює принципову різницю між двома поняттями.
  • Визнання того, що темперамент є частиною або навіть ядром характеру.
  • Думка про темперамент як про фактичне фундаменті для розвитку характеру.
  • Як бачимо, наукові погляди на ці поняття кардинально відрізняються один від одного. Тим не менш у характеру і темпераменту існує загальна залежність від фізіологічних здібностей індивіда. Тобто від тих, якими володіє нервова система людини. Причому саме темперамент робить основний вплив на формування певних рис особистості. Серед них спокій реакції, адекватне сприйняття конкретної ситуації, врівноваженість і т. д. Проте темперамент для формування характеру не є визначальним фактором. Підтвердженням тому можуть служити люди з однаковим темпераментом і різними рисами особистості.

    Дивіться також:  Ворожіння по Нострадамусу: опис і приклади

    Типи характеру

    В арсеналі психології існує безліч теорій різноманітної спрямованості. Деякі з них стосуються характеру людини, який при цьому підрозділяється на різні типи.

    Розглянемо найпоширеніші з цих наукових ідей.

    Теорія Кречмера

    Особистість і характер людини у психології цей німецький вчений поділив на три основні групи. До кожної з них він відніс людей з різними фізіологічними даними:

  • Астеніки. Такі люди мають худорляву статуру, тонкими ногами і руками, а також досить слабкою мускулатурою. Такого індивіду відповідає в кречмеровской психології особистість і характер людини шизотимического типу. Це люди, яким властива впертість і погана адаптація до змінюється оточення, а також замкнутість.
  • Атлетики. Ці люди мають досить міцним м’язистим тілом і иксотимическим типом характеру. Такий індивід виділяється своїм спокоєм, практичністю, владністю, стриманістю.
  • Пікніки. Фігури у таких людей досить щільні і в більшості випадків відрізняються зайвою вагою. Пікніків можна відрізнити по великій голові, короткої шиї і дрібним рисами обличчя. В їх характері виділяється комунікабельність, швидка адаптація до мінливих умов і емоційність.
  • Теорія Карла Густава Юнга

    Цей знаменитий швейцарський психолог і психіатр створив на перший погляд досить просту класифікацію характерів, але при цьому досить глибоку.

    В теорії К. Р. Юнга розглядається взаємодія свідомого і несвідомого. Вчений виділив такі види людей з психології і за характером:

  • Екстраверти. Діяльність і реакції цих людей багато в чому залежать від зовнішнього світу, від оточуючих людей і подій. Екстраверти приємні і товариські співрозмовники, веселі і відкриті, з великою кількістю друзів. Вони намагаються взяти від життя все, мало піклуючись при цьому про власне здоров’я.
  • Інтроверти. Люди з цим типом характеру більшою мірою керуються власними відчуттями і переживаннями. Зрозуміти їх оточуючим досить складно. Інтроверти постійно малообщительны і замкнуті, недовірливі, відрізняються прагненням все аналізувати, мають зовсім мало друзів.
  • Амбиверты. У психології характер та індивідуальність людини, що належить до цього типу, розглядається як комбінація двох попередніх. Причому амбиверты запозичили від екстравертів та інтровертів все саме хороше. Такі люди – прекрасні аналітики. Вони мають тонку душу і періодично схильні до бажання залишитися на самоті. При цьому амбиверты володіють такою харизмою, гумором і дотепністю, що можуть стати душею великої компанії.
  • Теорія Гіппократа

    Цього античного лікаря і мислителя вважають творцем однієї з основних ідей, які розглядають людську сутність. У ті далекі часи основою його теорії була фізіологічна складова людей. Однак розроблена Гіппократом концепція постійно переглядалася, і кілька століть тому почала вивчати запропоновані їм 4 типи характеру людини і психологія. Серед них наступні:

  • Холерик. Люди з цим типом характеру досить пристрасні, запальні, а часом і агресивні. Їм складно тримати під контролем свої емоції, а також реакції, що проявляються на вплив дратівливих чинників зовнішнього світу. Холерики схильні до частих спалахів гніву, різких змін настрою та іншим раптових змін у поведінці. Вони дуже швидко витрачають свою енергію і виснажують запас сил.
  • Сангвінік. До такого типу характеру відносять веселих і рухомих людей. Їм, як і холерикам, властиві раптові перепади настрою. Але при цьому вони володіють стійкою і швидкою реакцією на зовнішні фактори. Сангвініки є цілеспрямованими людьми і продуктивними.
  • Флегматик. Це досить стримані люди, практично не проявляють своїх емоцій. Вони неквапом, мають врівноваженою психікою, наполегливі і наполегливі в роботі.
  • Меланхолік. Такі люди вразливі і дуже вразливі. Вони гостро переживають власні невдачі. При наявності зовнішніх подразників меланхоліки виявляють різкі реакції.
  • Запропоновані Гіппократом 4 типи характеру людини психологія розглядає і сьогодні. Вони вважаються основними і при цьому рідко проявляються в чистому вигляді. Кожній людині можуть бути властиві риси кожного з цих типів, але належать тільки одному з них будуть домінуючими. З цього може бути зроблений висновок про те, що кожен з нас – особистість індивідуальна, складна, багатогранна і незвичайна.

    Дивіться також:  Єгипетська магія: поява, історичні факти, заклинання та обряди

    Чи можна змінити свій характер?

    Багато людей вважають, що риси особистості – це те, що дано нам раз і назавжди. Однак це не так. Характер людини не є якоюсь жорсткою системою. Він лише визначає схильність індивіда діяти тим або іншим чином. Людина здатна почати діяти в різних ситуаціях зовсім в іншому стилі. Що необхідно зробити для цього? Змінити свої звички, сукупністю яких і є характер. Зробити це можна, наприклад, копіюючи поведінку інших людей. Цей спосіб є найбільш природним і простим.

    Якщо поруч немає такої людини, характер якого став би хорошим прикладом для зміни своїх рис, слід пошукати потрібні типажі в літературних творах або фільмах. Нарешті, можна придумати собі ідеального героя. Після цього знадобиться як можна частіше представляти поведінку людини в ситуації, роздумуючи, що б він сказав або зробив для вирішення виниклих проблем.

    Як ми бачимо, на питання про те, чи можна змінити характер людини, психології можна знайти ствердну відповідь.

    Який він, наш співрозмовник?

    Як дізнатися характер людини? У психології пропонується кілька прийомів, використання яких дозволить з’ясувати основні риси особистості співрозмовника.

    Це допоможе знайти підхід і вибудувати з них правильні відносини ще до того, як буде добре пізнати його.

    Як визначити характер людини? У психології рекомендується робити це за наступними параметрами:

  • Зовнішність. У психології характер по обличчю людини рекомендується визначати по очах співрозмовника. Необхідно звернути увагу на їх розташування відносно перенісся, а також колір. Люди з темними очима, як правило, володіють вибуховим і запальним характером. Вони розумні, чутливі, дотепні й досить вибагливі у виборі друзів. Світлі очі видають людину романтичного, сентиментального і чутливого. Насичені кольору райдужки вказують на людину гордовитого і зарозумілого. Маленькі очі належать, як правило, людям похмурим, мовчазним і замкнутим. А ось великоокі чуттєві й мужні, з-за чого найчастіше стають лідерами. Якщо повіки у співрозмовника трохи припухлі, то він, швидше за все, схильний до бурхливого проведення часу.
  • Поведінка. Саме конкретні дії в тій чи іншій ситуації є ключем до розгадки характеру людини. Якщо індивід активний, то він, швидше за все, сангвінік або холерик. Перші з них швидко захоплюються справою, але так само раптово можуть втратити до нього інтерес. Холерики ж розсіяні, імпульсивні і нестримані. Потайні співрозмовники можуть бути флегматиками або флегматиками. Перші із них неодмінно стануть обдумувати кожну свою дію, проявляючи при цьому крайню повільність. Для меланхоліків дивують часті депресії, під час яких вони насолоджуються жалістю до себе. Замкнута людина, як правило, інтроверт. Він неодмінно віддасть перевагу самотність і самотність. Протилежністю таких людей є екстраверти, які віддають перевагу великі і веселі компанії.
  • Зовнішній вигляд і фігура. Повні і невисокі люди в більшості своїй говіркі і товариські. З ними легко вести бесіду. Люди середнього та високого зросту з добре складеної фігурою прагнуть зайняти лідируючі позиції, наполегливі та цілеспрямовані. Люди з крихким астенічним статурою замкнуті і малообщительны, але при цьому амбітні і люблять панувати над оточуючими.
  • Почерк. У енергійних людей при написанні літери прагнуть вгору. При цьому почерк у них прямий. Якщо індивід амбітний, то заголовні букви він робить непропорційно великими. Якщо ж вони в написаному тексті лише трохи вище рядкових, то про таку людину можна сказати, що він невибагливий і скромний.