Коли краще віддавати дитину в дитячий сад? Думка фахівців

Відвідування дитячого саду – перший серйозний крок дитини до самостійності. Як правило, відповідь на питання, коли краще віддавати дитину в дитячий сад, залежить від зайнятості батьків, бабусь, дідусів і матеріальних можливостей родини. Безумовно, дошкільний заклад відіграє значну роль у вихованні дітей. Воно вчить адаптації до нової обстановки, налагодженню контактів з однолітками, взаємодії в суспільстві.

Переваги і недоліки саду

Часто батьки замислюються, чи віддавати дитину в дитячий сад. Щоб вирішити, необхідно розглянути плюси і хвилини, які притаманні як приватній, так і державній установі.

Головні переваги, які дитина отримує, відвідуючи дитячий сад:

  • спілкування з іншими дітьми та самостійне вирішення проблем, що виникають при взаємодії;
  • розвиток мовленнєвих навичок;
  • засвоєння правил, режиму та норм поведінки;
  • розвиток розумових і фізичних можливостей, завдяки заняттям у садку забезпечується поетапна підготовка до школи;
  • дитина стає самостійною, вдосконалюється його вміння самообслуговування.

Проте варто відзначити деякі мінуси дошкільних установ:

  • велике навантаження на психіку в процесі адаптації до дитячого саду;
  • висока ймовірність зараження вірусними та інфекційними захворюваннями;
  • часто погіршується апетит дитини, оскільки їжа поза домом не завжди доводиться йому за смаком;
  • нерідкі випадки недостатнього досвіду вихователів у спілкуванні з дітьми, їх авторитарної поведінки і неуважності до дитини зважаючи на велику кількість вихованців у групі;
  • зміна поведінки дитини в гіршу сторону, так як чадо починає копіювати своїх однолітків і переймати не тільки хороші, але й погані звички.

У будь-якому випадку відвідування дитячого садка стало невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. І більшість хлопців починають своє входження в соціум саме з дошкільного закладу.

У скільки віддавати дитину в дитячий сад?

Безперечно, це питання має вирішуватися на сімейній раді. Найчастіше дітей приводять в садок у віці 1-3 років, рідше 4-5. При цьому більшість дитячих садків не приймають малюків до 1,5 років. Якщо є хоч найменші сумніви з приводу того, чи варто віддавати дитину в садок, бажано проконсультуватися з цього питання з психологом.

Якщо говорити про маму, то тут педагоги та лікарі сходяться в єдиній думці, що з виходом на роботу у цьому випадку краще почекати. Як правило, адаптація тісним чином пов’язана з хворобами дитини. Щоб вона пройшла м’якше, а мамі не довелося регулярно брати лікарняний, відвідування дитячого садка в перший час краще дозувати.

Якщо дитина йде в садок у віці молодше 2 років

Дитини в молодшому віці важливо підготувати до дошкільного закладу, щоб якомога менше травмувати психіку.

Деякі нюанси, які підкажуть, коли можна віддавати дитину в дитячий садок:

  • Все нове в звичках, режимі і життєдіяльності дитини повинно проводитися не поспішаючи. Приміром, якщо він перебував на грудному вигодовуванні, то відлучати від грудей потрібно як мінімум за 2 місяці до запланованого походу в дитячий сад.
  • Бажано завчасно поцікавитися режимом дня в дошкільному закладі, часом сну, прогулянок і прийняття їжі. Будинки поступово привчають малюка до такого розпорядку, в іншому випадку в саду у дитини можуть виникнути проблеми з новим для нього режимом.
  • Дуже важливо, щоб до цього віку дитина сам міг засипати. Як правило, труднощі зі сном виникають, якщо мамі аж до дитячого садка доводилося заколисувати малюка або укладати, даючи груди.
  • Зробити перебування дитини в садку більш комфортним можна, прищепивши йому основні навички: привчити до горщика, навчити самостійно їсти і пити з чашки, знімати і одягати одяг через голову. Непогано, якщо він вміє мити руки.
  • Вікові особливості дітей 2,5-4 років

    Приймаючи рішення про те, коли краще вести дитину в дитячий сад, важливо враховувати його вікові особливості:

    1. У хлопців до 2,5 року спостерігається особлива зв’язок з мамою і татом, вони залишаються для них головними фігурами в житті. Саме тому тривала розлука є для малюків серйозним стресом, що багато в чому ускладнює адаптацію до дитячого саду.

    • Дитина в цьому віці продовжує потребувати особливої уваги та опіки, в той час як вихователь фізично не здатний забезпечити це всім вихованцям.
    • До 2 років дитині не настільки потрібне спілкування з іншими дітьми, він здебільшого сприймає їх як одушевлені предмети, які хочеться помацати, вивчити, але не грати.
    • Зараз малюкові достатньо спілкування з членами сім’ї, які піклуються про неї, з ким у нього налагоджений емоційний і тактильний контакт.

    2. У 3-річному віці малюк починає цікавитися спілкуванням з іншими дітьми. Щоб розвиватися, йому недостатньо близького оточення. Дитина вже досить самостійний і поступово віддаляється від батьків.

    Спілкуючись з іншими дітьми, дитина засвоює нові для нього правила поведінки, розвиває доступну його слуху мова, розширює словниковий запас. Надалі це значно полегшує взаємодія з однолітками і дорослими.

    3. До 4 років дитина здатна самостійно обслуговувати себе, аж до фізіологічних потреб в нічний час. Адаптація в цьому віці проходить набагато швидше і легше, ніж у дітей до 2,5 року, тому фахівці впевнені, що віддавати дитину в садок краще у віці від 3 до 4 років.

    Плюси і мінуси приватного саду

    Трапляється так, що перша спроба відвідування дошкільного закладу була невдалою. Батьки замислюються не лише над тим, коли краще віддавати дитину в дитячий сад, але і розглядають платні варіанти навчання малюка.

    Плюси приватного дитячого садка полягають у наступному:

  • Невелика укомплектованість груп (8-15 дітей), отже, і можливість приділити більше уваги кожній дитині. Менший ризик заразитися вірусним або інфекційним захворюванням.
  • Більш високий рівень занять, які проводяться за сучасними або авторськими методиками.
  • Як правило, в більшості приватних садків передбачена ясельна група. У них адаптація малюків проходить м’якше.
  • Гнучкий графік дозволяє відвідувати садок у зручний час для малюка і його батьків.
  • Більш комфортні умови перебування, сучасне обладнання та іграшки.
  • Можливість вибрати заняття з розвитку дитини, виходячи з його індивідуальних особливостей.
  • Відсутність черг.
  • Краще харчування.
  • Серед мінусів:

    • Дорожнеча.
    • Часто відсутність необхідної ліцензії.
    • Не контролюються вищестоящими муніципальними організаціями.

    Плюси і мінуси державної установи

    Вище було розглянуто, коли краще віддавати дитину в дитячий сад. Але батькам також варто знати про плюси і мінуси дошкільного закладу.

    Плюси державного дитячого саду полягають у наступному:

    • Повне дотримання санітарних норм і правил, які забезпечують безпеку дитини.
    • Доступна ціна.
    • Заняття, розроблені у відповідності зі стандартами, що полегшують підготовку до школи.
    • Збалансоване харчування з забезпеченням суворого контролю за ним.
    • Можливість вибирати і відвідувати цікаві розвиваючі заняття для дитини.
    • Зручне розташування дитячого садка. Як правило, таких установ більше в місті, ніж приватних.

    Серед мінусів:

    • Велика укомплектованість груп (від 25 дітей).
    • Відсутність повноцінного уваги до кожного вихованця.
    • Несучасну оснащення груп, меблі та іграшки.
    • У деяких випадках некваліфіковану і грубий персонал, неякісний догляд за хлопцями.

    Адаптація і проблеми з Комаровським

    Адаптація, як стверджує відомий доктор, – найскладніший період у відвідуванні садка. Варто відзначити, що всі діти проходять через цей процес. Дитина стикається з безліччю змін, психологічними та емоційними навантаженнями. Йому доводиться підлаштовуватися під новий режим дня, харчування, навколишнє середовище, правила і навіть стикатися з новими вірусами. Як довго триватиме адаптація, безпосередньо залежить від малюка. Іноді досить 2-3 тижнів, а часом і року мало.

    Такі зміни в житті дітей нерідко проявляються у вигляді психологічних і медичних проблем, і батьки замислюються, добре дитині в дитячому садку. До таких труднощів доктор Комаровський радить готуватися заздалегідь. Тут все суто індивідуально: одна дитина переносить все набагато легше, в той час як іншому потрібно більше зусиль. Зазвичай це проблеми психологічні, хоча часом вони проявляються фізичним нездужанням.

    Головне, пам’ятати, що дитині необхідна така адаптація. Чадо буде проходити в будь-якому віці, коли потрапляє у незнайомий колектив.

    Істерики і плаксивість

    В силу віку дітям легше всього проявляти своє невдоволення шляхом істерії і сліз. Із-за частих проявів такого емоційного стану батьки починають сумніватися, чи потрібно віддавати дитину в дитячий сад.

    Заспокійливі засоби в цьому випадку потрібні лише тим дітям, які особливо гостро сприймають свій новий етап у житті, та й то строго за призначенням лікаря. У всіх інших випадках батькам необхідно самостійно знайти підхід до дитини і зуміти його заспокоїти. Проте варто пам’ятати, що тиснути, кричати і шантажувати малюка не можна ні в якому разі, це ще більше посилить ситуацію.

    Часті хвороби

    Часто батьки запитують педіатрів, коли краще віддавати дитину в дитячий садок, щоб він менше хворів.

    Цілком природно, що чим ширше коло спілкування дитини, тим більше ймовірність захворіти вірусним захворюванням. Проте варто пам’ятати, що таким чином імунна система загартовується і міцніє. Крім того, існує ряд хвороб, які дитині бажано перенести в дитинстві (краснуха, вітрянка).

    Надмірно тепличні умови в дитячому віці в буквальному сенсі послаблюють імунітет, і навіть найменший вітерець здатний спричинити нежить і кашель. Тому часті захворювання та їх тривалість в більшій мірі залежать від захисних сил організму, а не від відвідування дитсадівського установи.

    Будь дитини не можна віддавати у садок, на думку Комаровського?

    На думку доктора Комаровського, так званих недетсадовских дітей просто немає. Так говорять тільки педагоги або надміру дбайливі батьки. У тому випадку якщо період адаптації до дитячого саду затягнувся або такі «опікуни» не знають, коли краще віддати дитину в дитячий сад.

    Якщо в групі дотримується правильний температурний режим, приміщення регулярно провітрюється, дитина має міцний імунітет. Якщо дитина вередує, то відвідування садка потрібно заохочувати хоча б словесно.

    Інша справа, якщо малюк страждає яким-небудь хронічним захворюванням. Однак і в цьому випадку можна підібрати спеціалізований садочок з кваліфікованим медперсоналом і вихователями, які забезпечать належний догляд.