Балетним традицій Санкт-Петербурга вже три століття, і місту в цьому плані є чим пишатися. Особливо іменами танцівників і прим Кіровського театру. У другій половині двадцятого століття однією з найбільш яскравих зірок у ньому була балерина Валентина Ганибалова. Вона станцювала практично всі основні партії театрального репертуару. У березні 2018 року Валентині Михайлівні виповнилося сімдесят років. Як склалася її кар’єра в балеті і чим вона зараз займається?
Дитинство і юність
Валентина Ганибалова народилася 07.03.1948 в Ташкенті, куди її мати, мешканку підмосковного села Товарково, евакуювали під час війни. У дитинстві Валя любила танцювати, і мама відвела її в Узбецьке хореографічне училище.
У квітні 1966 р., коли дівчина вчилася у випускному класі, в Ташкенті стався руйнівний землетрус. Тоді на відновлення міста з’їхалися люди з усього Радянського Союзу, а місцевим театру опери та балету запропонували відправитися з гастролями в Ленінград. До поїздки також залучили випускний клас хореографічного училища. Так Валентина Ганибалова вперше виявилася в місті на Неві.
Навчання в училище Вагановском
У Ленінграді талант молодої танцівниці не залишився непоміченим – на дівчину звернула увагу радянська балерина Наталія Дудинська. Вона запросила Валентину в клас вдосконалення, який вела у Вагановском училище.
Навчання тривало рік, і цей час Ганибалова згадує як саме голодне і холодне в житті. Мама, що залишилася в Узбекистані, не могла фінансово допомагати дочки, і дев’ятнадцятирічної балерині навіть не на що було купити зимовий одяг. В інтернаті училища їй видали пальто на ватині, а педагог Наталя Дудинська подарувала свої зимові чоботи.
Тим не менш у 1967 р. Валентина Ганибалова успішно пройшла клас удосконалення і була прийнята в Кіровський (нині Маріїнський театр.
Зліт
Після зарахування в трупу балерині відразу ж дали кілька головних партій у класичних балетах. Гоги Алексидзе, відомий грузинський балетмейстер, ввів її в вистава «Скіфська сюїта». Потім була провідна партія в балеті Олега Виноградова «Горянка». Валентина Ганибалова спочатку повинна була танцювати в кордебалеті, але через хворобу основних артисток була поставлена солісткою. Із завданням балерина впоралася феноменально.
За роки роботи в Кіровському театрі Валентина Михайлівна станцювала практично всю класику: їй давали головні партії в «Дон Кіхоті», «Легенді про кохання», «Баядерці», «Бахчисарайському фонтані», «Корсарі», «Кам’яному квітці», «Спартаку» і, звичайно, «Жизелі».
Успіх за кордоном
У 1972 р. трупа вирушила на гастролі до Іспанії, і Ганибаловой було довірено відкривати виступ партією Одетти-Оділлії з «Лебединого озера». Треба сказати, що режисери пішли на певний ризик, доручивши молодий художник виходити на сцену першою. Однак балерина танцювала тріумфально і дуже сподобалася місцевій публіці. Після виступу іспанські газети назвали її «нічний зіркою».
«Чорна мітка»
Успіху Валентини Ганибаловой не всі були раді. Влада і адміністрація театру порахували, що балерина вела себе дуже вільно за кордоном. У ті роки з Росії емігрували такі відомі артисти балету, як Наталя Макарова і Рудольф Нуреєв, і, побоюючись, що Ганибалова може вчинити так само, її зробили невиїзної.
До самої перебудови Валентину Михайлівну не випускали за кордон. З цієї причини в театрі їй перестали давати провідні партії, адже тоді б іноземна преса задалася питанням, чому основна солістка не їздить на гастролі. Так у віртуозною балерини була вкрадена кар’єра, і світ по-справжньому не зміг дізнатися російську зірку сцени.
«Синій птах»
Віддушиною для Валентини Ганибаловой у цей непростий час стала участь у радянсько-американському фільмі. У 1976 р. режисер Д. Кьюкор приступив до зйомок музичної казки «Синій птах» за п’єсою М. Метерлінка, і балерині в ній запропонували роль Води. Спочатку цей образ повинна була втілювати Майя Плісецька, але з якихось причин вона відмовилася.
У фільмі брали участь багато американські зірки, в тому числі Елізабет Тейлор. Королева Голлівуду, незважаючи на мовний бар’єр, подружилася з Валентиною Михайлівною. Вони не раз разом вечеряли, а в кінці зйомок актриса навіть подарувала балерині намисто.
Свій балетний театр
Валентина Ганибалова пішла з Кіровської сцени в 1989 р., оскільки протягом останніх десяти років їй практично не давали партій у спектаклях. Балерина не мислила свого існування без творчої діяльності, тому заснувала власний театр, в якому і стала художнім керівником, і артисткою.
Валентина Михайлівна поставила більше десяти оригінальних спектаклів, у тому числі «Пампушка», «Коппелія», «Білі ночі», «Карнавал». З трупою театру багато гастролювала за кордоном: у Скандинавських країнах, Португалії, Іспанії, Панамі, Хорватії.
В даний час
07.03.2018 р. Валентина Ганибалова відзначила свій сімдесятирічний ювілей. За словами балерини, вона не шкодує, що її кар’єра в театрі закінчилася так рано. Творчу незадоволеність Валентина Михайлівна заповнила сольними концертами і гастролями, а також роботою з талановитими балетмейстерами.
До ювілею художник запропонували зробити виставку фотографій в галереї К. Булли на Невському проспекті. 16 березня вона була відкрита для всіх бажаючих. Відвідувачі з цікавістю розглядали фото балерини Валентини Ганибаловой, зроблені за всі роки її сценічної кар’єри.
Влітку 2018 р. в Пушкінських Горах пройшов дитячий творчий конкурс «Радість відкриття», який Валентина Михайлівна організувала в пам’ять про свого чоловіка Савелии Ямщикове. Таким чином, творче життя артистки триває.
