Про теорії Бенедикта Спінози
Психофізична проблема цим вченим розглядалася в рамках погляди монізму. Іншими словами, Спіноза стверджував, що в людській природі немає окремих складових. Природа людська єдина, хоча їй і властиві різні прояви, атрибути або ж якості.
Іншими словами, дух і тіло, відповідно до теорії цього вченого, – всього лише атрибути єдиної людської природи. Відповідно, чим більшу життєву активність проявляє людина, тим досконалішим стає його природа – як духовна, так і фізична.
Суть теорії цього вченого можна виразити приказкою, яка говорить, що в здоровому тілі незмінно присутній такий же міцний і сильний дух. Спіноза вважав, що чим більш висока фізична культура людини, тим складніше і організованіше його духовність, мислення, свідомість.
Що думають сучасні вчені?
В наші дні психофізична проблема коротко зводиться до розгляду взаємодії опозицій:
- душа і тіло;
- ментальність і чуттєвість.
Сучасні психологи дотримуються трьох основних теоретичних стовпів, оформилися ще у позаминулому сторіччі. Суть цих постулатів полягає в наступному:
- відчуження від тілесності;
- поділ емоційності і розуму;
- подання організму в якості механізму, машини.
Таким чином, сучасні вчені бачать вирішення психофізичної проблеми в тому ж, у чому і їх попередники, які працювали в позаминулому столітті, а саме – в отриманні повного контролю розуму над духом і тілом.
У позаминулому столітті до вирішення питань, пов’язаних з духовною та тілесною складовими людської природи, переважна більшість вчених підходили з позицій редукціонізму. Цей підхід багато в чому зберігає свою актуальність і в наші дні.