Психофізична проблема: визначення, суть та рішення

Що означає термін «редукціонізм»?

Що таке «редукціонізм»? Це сукупність методик і принципів, в основі яких лежить пояснення суті будь-яких складних процесів з допомогою закономірностей, що характеризують прості явища.

Приміром, кожен здається складним соціологічний процес може бути розбитий на складові і пояснений за допомогою закономірностей, характерних для економічних, біологічних чи інших явищ. Іншими словами, в основі цього методу знаходиться принцип відомості складного до простого або ж вищого до нижчого.

Про редукционизме у психофізичних питаннях в минулому столітті

Подібні варіанти вирішення психофізичної проблеми виникли в позаминулому столітті завдяки працям таких учених:

  • Людвіг Бюхнер.
  • Карл Фогт.
  • Якоб Молешотт.

Всі вони були матеріалістами. Поєднання ідей і думок цих вчених отримало в науковому світі найменування «фізіологічний редукціонізм». Суть даного напрямку полягала в тому, що мозок людини, як орган, виділяє в процесі свого функціонування думка. Це відбувається аналогічно тому, як у печінці, виділяється жовч або ж у шлунку – сік. Таким чином, вчені вважали, що для пояснення психічних явищ необхідно впритул займатися мозком людини як органом.

Теорія отримала досить широке поширення, досягнувши апогею у 20-ті роки минулого століття. На початку минулого століття було прийнято пояснювати навіть надзвичайно складні і заплутані психічні стани комбінаціями найпростіших рефлексів. В якості прикладу можна розглянути знамениту «собаку Павлова». Сам В. П. Павлов також був прихильником і послідовником ідей фізіологічного редукціонізму. У Росії цей метод був актуальний для розгляду психофізичних проблем аж до середини минулого століття.

У психофізичних питаннях редукціонізм був підхоплений і взято на озброєння вченими, придерживающими напрямки біхевіоризму. Його суть полягає в запереченні існування духовної складової, а людина розглядається як «реагує на подразники» організму.