Зворотна сторона медалі
Але за періодом колосального підйому послідував різкий спад, який ознаменував розпадом СРСР. Оскільки промисловість Литви була дуже залежна від всієї державної машини Рад, то вона досить сильно постраждала. Тим не менш уряд прибалтійської держави змогло налагодити вже новий банківський сектор і свою власну фінансову систему, а також провести масштабну приватизацію. Але найголовніше, це те, що керівництву країни вдалося не допустити зупинки підприємств і утримати рівень життя громадян на прийнятному рівні.
Справжній День
У 2019 році В країні був встановлений прожитковий мінімум на рівні 555 євро (41 000 руб.). При цьому промисловість Литви дає 31% всього ВВП держави. При цьому по легкості ведення бізнесу держава посідає 19 місце в світі за даними Світового банку.
Нафтовий сектор
Після здобуття Литвою незалежності їй у спадок від СРСР дістався мажейкяйський нафтоперегонний завод. Це підприємство володіє потужністю, що перекриває в два рази потреби населення в нафті. І розташоване воно в 100 км від морського узбережжя.
Сировину на гігант поставлялася в основному з Росії, однак після продажу заводу іноземцям та на тлі сформованої політичної світової ситуації, сьогодні на підприємство поставки з РФ майже зведені до нуля. Більше того, для забезпечення незалежності від Росії на узбережжі Балтики був зведений новітній нафтоналивний термінал в Бутінге, що, в свою чергу, дозволило отримувати “чорне золото” з інших країн.
У 2006 році на прибалтійській гілці нафтопроводу “Дружба” відбулася серйозна техногенна аварія, в результаті чого ця ділянка транспортної труби закритий досі.
