Практично жодна держава у світі не існує без будь-яких підприємств. Це стосується навіть тих держав, де в пріоритеті знаходиться сільське господарство, яке також не може обходитися без спеціальних машин, механізмів і обладнання. У цій статті ми вивчимо галузі промисловості Литви, їх основні фонди й рівень доходу населення.
Загальна інформація
Прибалтійська країна протягом дуже довгого періоду часу характеризувалася стабільним розвитком аграрного сектора при майже повній відсутності технічного прогресу. Справжній прорив у цьому напрямку стався, коли Литва увійшла до складу Радянського Союзу.
Саме тоді розпочалася індустріалізація країни, яка проявилася у масштабному будівництві різноманітних заводів, фабрик, електростанцій. Також додаткову стимуляцію Литва отримала тоді, коли до складу держави увійшла територія Клайпеди – регіону, який має Балтійський порт. Варто помітити, що обсяг валового продукту на душу населення Литви, промисловість і сільське господарство якої тоді були на підйомі, знаходився на 39-му місці в світі.
Зворотна сторона медалі
Але за періодом колосального підйому послідував різкий спад, який ознаменував розпадом СРСР. Оскільки промисловість Литви була дуже залежна від всієї державної машини Рад, то вона досить сильно постраждала. Тим не менш уряд прибалтійської держави змогло налагодити вже новий банківський сектор і свою власну фінансову систему, а також провести масштабну приватизацію. Але найголовніше, це те, що керівництву країни вдалося не допустити зупинки підприємств і утримати рівень життя громадян на прийнятному рівні.
Справжній День
У 2019 році В країні був встановлений прожитковий мінімум на рівні 555 євро (41 000 руб.). При цьому промисловість Литви дає 31% всього ВВП держави. При цьому по легкості ведення бізнесу держава посідає 19 місце в світі за даними Світового банку.
Нафтовий сектор
Після здобуття Литвою незалежності їй у спадок від СРСР дістався мажейкяйський нафтоперегонний завод. Це підприємство володіє потужністю, що перекриває в два рази потреби населення в нафті. І розташоване воно в 100 км від морського узбережжя.
Сировину на гігант поставлялася в основному з Росії, однак після продажу заводу іноземцям та на тлі сформованої політичної світової ситуації, сьогодні на підприємство поставки з РФ майже зведені до нуля. Більше того, для забезпечення незалежності від Росії на узбережжі Балтики був зведений новітній нафтоналивний термінал в Бутінге, що, в свою чергу, дозволило отримувати “чорне золото” з інших країн.
У 2006 році на прибалтійській гілці нафтопроводу “Дружба” відбулася серйозна техногенна аварія, в результаті чого ця ділянка транспортної труби закритий досі.
Життя в Євросоюзі
У 2004 році промисловість Литви після входження країни в ЄС склала вже в структурі внутрішнього валового продукту 23%. Основними галузями стають хімічна та переробна. Також активно почали розвиватися текстильне і нафтопереробне напрямки, приладобудування.
Енергетика
Електрика в Литві виробляється на Каунаської ТЕЦ і Электренайской ГРЕС. Важливо відзначити, що при вступі в ЄС на вимогу цього об’єднання в Литві була закрита єдина Ингалинская атомна станція. У 2010 році був прокладений енергетичний міст в Литву з Швеції. Виробництво бензину в прибалтійській країні здійснюється на заводі Orlen, роботі якого сприяють норвезькі і фінські підприємства, що постачають сировину.
2004 рік ознаменувався введенням в експлуатацію терміналу зрідженого газу під назвою “Фрідом”, який розташувався в Клайпеді. До його появи монополістом в питанні поставок “блакитного палива” до Литви був російський “Газпром”, однак новий термінал змінив ситуацію, так як на нього в досить великих обсягах надходити газ з Норвегії. Причому це відбулося з політичних причин, так як норвезький газ дорожче російського. Взагалі ж, ліцензованими підприємствами за продаж газу в Литві є:
- “Летовус дуєс” – власник всіх газопроводів в державі, за яким паливо транспортується населенню.
- “Ахема” і “Йосвайняй” – компанії, що поставляють газ профільованими підприємствам.
Альтернативними напрямками в Литві з виробництва електрики є використання вітряної енергії.
Машинобудування
На території Литви базується близько 100 підприємств з виробництва машин, механізмів та виконання металообробки. Добре розвинене верстатобудування в країні. Основні заводи цього профілю розташувалися в Жальгирисе, Вільнюсі та Каунасі. Також у Литві випускають електродвигуни середньої та малої потужності.
Налагоджено випуск і різних сільськогосподарських добрив, волокон і пластмас для різних потреб. Центрами хімічної галузі є Йонава і Кедайаняя, де також випускають суперфосфат, амофос і фосфорну кислоту.
Не можна не відзначити і фармакологічний сектор, спеціалізується на виробництві різноманітних ін’єкційних препаратів.
Харчова промисловість
Харчова промисловість Литви коротко може бути описана так.
Підприємств, які займаються випуском продуктів харчування, в Литві налічується близько 120 штук. Також в країні працює 8 великих м’ясопереробних компаній, що постачають свою продукцію як на внутрішній ринок, так і за кордон. Клайпеда є справжнім центром країни по виробництву консервів, солоної і копченої риби.
Висновок
Чим же ще може похвалитися Литва? Легка промисловість – це та сфера, яка активно поповнює бюджет країни. На даний момент в державі зареєстровано близько 500 фірм, на яких працює майже 60 тисяч осіб. Особливо виділяється при цьому швейна галузь, де задіяна майже половина всього персоналу легкої промисловості країни.
Також не оминемо увагою і текстильну галузь переробки льону, який поставляється в Литву з України, Німеччини, Бельгії, Данії. При цьому практично вся готова продукція в кінцевому рахунку поставляється в Європейський Союз.
