Що таке ідентичність? Визначення
Ідентичність є одним із властивостей людської психіки. Завдяки наявності цієї якості люди здатні ототожнювати або ж співвідносити себе з чим-небудь, ототожнювати.
Ототожнення може стосуватися будь-якого явища, стану, предмета. Наприклад, людина відносить себе до певного соціального статусу, це ідентичність. Якщо люди заявляють про належність до релігійної конфесії або ж національності, це теж ідентичність.
Термін використовується в психології і перетинаються з нею науках. Наприклад, соціологія має власне визначення цього поняття і уявлення про нього. Проте ототожнення зовсім не скасовує наявності такої якості, як особистісна цілісність.
Що доповнює ідентичність? Супутні поняття
Супутніх цьому терміну понять всього два. Фактично вони є пояснюючими і такі, що доповнюють основне визначення поняттями. Іншими словами, дозволяють отримати більш точне уявлення про основний.
Перше з них – его-ідентичність. Під даним терміном розуміється особистісна цілісність і всі ті властивості психіки, які пов’язані з цією якістю. Тобто дане поняття входить безперервність людського «я», самосвідомості, його сталість, не піддається впливу змін, що відбуваються з самою людиною або ж з навколишнього його реальністю. Під змінами розуміється будь-який з нестабільних факторів – зростання або старіння самої людини, отримання нової інформації, природні катаклізми тощо.
Зрозуміло, уявлення про таку властивість психіки, як власне «я», може бути отримано через призму пріоритетів. Наприклад, якщо в якості основного властивості розглядається професійна ідентичність, то в доповнюючий понятті пріоритет матимуть такі фактори, як освіта, досвід, кваліфікація, соціальна і трудова діяльність, а не етнічна або ж культурна приналежність.
Друге супутнє поняття – криза ідентичності. У самому узагальненому і простому варіанті визначення це особливий стан психіки, що виражається у втраті такої якості, як его-ідентичність. Мова не йде про повну втрату власного «я». Кризовий психічний стан характеризується помітним зниженням ототожнення людини з конкретним явищем, громадською структурою, предметом або заняттям, втратою впевненості у своєї соціальної ролі або ж значущості. Тобто це стан розчарування в чому-небудь і бажання припинення участі в цьому. Наприклад, втрата віри в Бога призводить до припинення відвідування церкви та зміну культурних пріоритетів.
Якщо в якості основного поняття розглядається соціально-професійна ідентичність, то стан кризи буде супроводжуватися втратою впевненості у власному покликанні, талант, обраною спеціальністю та особистісному відповідності їй. Наслідком його перебування у цьому стані стане зміна професії, роду або сфери діяльності. Якщо людина перебуває на етапі отримання освіти, то висока ймовірність його звільнення з навчального закладу або його переведення на інший факультет.
