Фактор фізичного виховання в житті суспільства
Сьогодні, на жаль, ні для кого не секрет: сучасна система ФВ знаходиться в глибокій кризі. Для цього досить ознайомитися зі статистичною інформацією. Вона підтверджує сумну реальність: 40% дітей у столиці Росії мають хронічні захворювання. 70% – відрізняються слабким здоров’ям. Таку невтішну статистику озвучив відомий педіатр Леонід Рошаль.
Найтитулованіша у світі представниця фігурного катання триразова олімпійська чемпіонка і десятиразова чемпіонка світу, а нині депутат Держдуми Ірина Родніна також не раз звертала увагу громадськості, що програма ФВ нині втілюється в життя часто поверхово.
Коли кажуть, що заняття спортом мають стати модою, я з цим категорично не згодна. Це має бути життєвим кредо, усвідомленою необхідністю. Сьогодні вже начебто багато чого робиться, створені і просуваються проекти «Дворовий тренер», «Шкільний спорт», але, чесно кажучи, багато чого робиться тільки заради цифр, заради доповідей в начальницькі кабінети.
Особистий приклад Ірини Родніної нас переконує в щирості її слів. В дитинстві, до приходу в фігурне катання, вона одинадцять разів (!) перехворіла пневмонією. І саме фізичне виховання допомогло переродитися дівчині, схильної до хронічного недузі, в видатну спортсменку XX століття.
Характерно, що основоположник вітчизняної системи фізичного виховання ще до праць П’єра Кубертена першим в новітній історії науково обґрунтував необхідність впровадження системи ФВ в усі сфери життя: від сім’ї – до рівня держави. Вчений, своїми ідеями набагато обігнав свій час, підкреслював важливість послідовності, циклічності та безперервності цього процесу:
Все, що вправляється, розвивається і вдосконалюється, що не вправляється — розпадається.
Безумовно, що основоположником наукової системи фізичного виховання є не просто вчений – енциклопедист і дослідник, сформулировавший олімпійські принципи для спортсменів вищої категорії ще до П’єра Кубертена. Лесгафт також є видатним педагогом, першим у світі розробив принципи правильного і послідовного ФВ для дитячого, підліткового, юнацького віку у тісному зв’язку з психічним і загальноосвітнім аспектом.
