Чикаго
Поступово став зникати інтерес до економіки, так як Беккеру здавалося, що це не могло вирішити важливі соціальні проблеми. Він обмірковував перехід на соціологію, але знайшов цей предмет дуже складним. Тоді Гері Беккер вирішив вступити у Чиказький університет. Його перша зустріч в 1951 році з курсом Мілтона Фрідмана з мікроекономіки відновила захоплення економікою. Вчений підкреслив, що економічна теорія – це не гра розумних академіків, а потужний інструмент для аналізу реального світу. Його курс був наповнений розумінням як структури економічної теорії, так і її застосування до практичних і важливих питань. Цей курс і подальші контакти з Фрідманом справили глибокий вплив на напрямок подальших досліджень.
Наукова робота
У Чикаго була група економістів, які займалися інноваційними дослідженнями. Особливо важливим для Гері Беккера було використання Греггом Льюїсом економічної теорії для аналізу ринків праці, новаторське дослідження Т. У. Шульца щодо людського капіталу, а також дослідження Л. Дж. Севіджа з суб’єктивної ймовірності та основ статистики.
У 1952 році Беккер опублікував дві статті, засновані на його дослідженнях в Прінстоні. Його докторська дисертація вийшла в 1957 році. Вона містить перші систематичні спроби використовувати економічну теорію для аналізу впливу упереджень на заробітки, зайнятість і заняття меншин. Це змусило його піти по шляху застосування економіки до соціальних питань.
Робота Гері Беккера отримала доброзичливу оцінку в декількох великих журналах, але протягом кількох років вона ні на що не впливала. Більшість економістів не вважали расову дискримінацію економікою, а соціологи і психологи, як правило, не вірили, що він вносив внесок в їх області. Однак Фрідман, Льюїс, Шульц та інші в Чикаго були впевнені, що це була важлива робота.
