Забруднення Байкалу – проблема, про яку говорять вже близько двадцяти років. Вона хвилює не тільки наших співвітчизників. Екологічна обстановка навколо унікального озера, аналога якому немає на планеті, турбує всю світову громадськість.
Незважаючи на виявлення джерел його забруднення, вжиття заходів щодо припинення їх негативного впливу на водойму — проблема досі настільки гостра, що Байкал перетворився на певний символ екологічної небезпеки.
Цікаві факти про Байкалі
Це найглибше озеро на Землі: його максимальна глибина – 1642 метри. Чаша озера – найбільший резервуар зберігання прісної води, її обсяг більше 23 тисяч кубічних кілометрів, а це 20 % від світових запасів.
Версій про те, як утворився цей водойма, від чого походить його назва — безліч, але єдиного достовірного думки серед вчених щодо цього не існує. Зате вік Байкалу встановлено: йому приблизно 25-35 мільйонів років.
Близько 300 водних потоків впадають у нього, поповнюючи її запаси води. Серед них такі великі річки, як Селенга, Баргузин, Верхня Ангара. А ось витікає лише одна – Ангара, народжуючи серед місцевого населення безліч красивих легенд.
У водах Байкалу живуть 2600 видів мешканців, половина з яких може існувати тільки в цій, майже дистильованій воді.
Охорона озера Байкал
В 1999 році був прийнятий федеральний закон «Про охорону озера Байкал», який офіційно визнаючи озеро унікальною екологічною системою, регулює в правовому полі ступінь його захисту від господарської діяльності людини.
Академік М. А. Грачов підкреслив у своєму виступі, що забруднення озера Байкал носить локальний характер і проводиться великими джерелами промислових викидів.
В рамках закону встановлено і контролюється режим діяльності навколо озера, межі рибоохоронної зони, особливості охорони тварин, заборони на хімічні та біологічні забруднення води та узбережжя, заборона на діяльність, яка веде до різкого коливання рівня води. Враховуючи те, що система біосфери Байкалу настільки унікальна, що досі не можна говорити про те, що вона вивчена повністю, неможливо рішуче взятися за виправлення ситуації, не ризикуючи нашкодити ще більше.
Основні джерела забруднень
Кажучи коротко, забруднення Байкалу здійснюється трьома основними джерелами: водами річки Селенга, гідрологічної регулюванням рівнів води системами ГЕС на Ангарі і Байкальський целюлозно-паперовим комбінатом (ЦПК).
Серед додаткових джерел перераховуються вирубка дерев, відсутність каналізаційних очисних споруд в населених пунктах, заборонені скиди підприємств, водний транспорт, туризм.
Річка Селенга
Річка, протяжністю більше 1 тисячі кілометрів, протікає спочатку по території Монголії, а потім – Росії. Впадаючи в Байкал, вона дає майже половину обсягу надходить в озеро води. Але по дорозі від витоку до гирла вона збирає забруднюючі її стоки на території двох держав.
Значним забруднювачем річки в Монголії є столиця – Улан-Батор, скидають у неї відходи і промислові підприємства Дархана. У цьому великому індустріальному центрі працює безліч будівельних комбінатів, фабрик по выделыванию шкіри, металургійні заводи й підприємства харчової промисловості. Свою лепту вносять і золотодобувні шахти в Заамаре.
Забруднювачі Селенги на російській території також добре відомі. Очисні споруди Улан-Уде не здатні доводити пропоновані містом обсяги стічних вод до нормативних параметрів, проблеми каналізації середніх і малих населених пунктів стоять ще гостріше: частина очисних споруд знаходиться в аварійному стані, а де-то відсутні зовсім. Все це сприяє забрудненню води в Байкалі.
Сільськогосподарські поля в басейні Селенги також впливають на погіршення якості води в озері.
Целюлозно-паперовий комбінат
Однією з причин забруднення Байкалу є пуск в 1966 році ЦПК. Збудований в тайзі гігант дав країні необхідні і дешеві папір, картон і промислову целюлозу. Зворотним боком медалі був скидання відпрацьованого матеріалу без належної обробки назад в навколишнє середовище.
Пылегазовые викиди згубно впливають на тайгу, серед дерев відзначаються хвороби і загибель лісу. Вода, що надходить з озера на виробничі потреби, скидалася після використання назад у водойму, що призвело до деградації донних територій, прилеглих до комбінату. Складування, захоронення або спалювання відходів проводилося підприємством також на березі озера, призводячи до забруднення Байкалу.
Введене в 2008 році оборотне водопостачання підприємства було швидко припинено, у зв’язку з непрацездатністю системи. У 2010 році було прийнято державне постанову, що обмежує обсяг продукції, що накладає заборону на порушення утилізації промислових відходів. Озеро Байкал увійшло в список об’єктів спадщини ЮНЕСКО.
Проведені пізніше дослідження показали, що проблема забруднення Байкалу в зоні дії ЦПК залишався вкрай гострої: діоксинове забруднення води перевищувало 40-50 разів аналогічне забруднення якій-небудь іншій частині озера. У лютому 2013 року комбінат був закритий, але не ліквідована. В даний час тут ведеться регулярний моніторинг природної води. Показники аналізів поки ще вкрай незадовільні.
Гідротехнічна система
У 1956 році озеро Байкал стало частиною Іркутського водосховища, що змінило його природний рівень збільшенням на 1 метр. Деякі вчені, наприклад, Т. Р. Потьомкіна, впевнені, що саме це втручання в природну систему озера було згубним. Підштовхувана термінами будівництво могла нанести ще більш відчутний удар по екосистемі, якби громадськість не стала на захист озера. Вона не дозволила будівельникам проводити прискорене заповнення водосховища, що знизило б рівень води, нехай ненадовго, але на цілих п’ять метрів. Цієї біди вдалося уникнути.
Але застосовувана в гідротехнічної системі робоча регулювання рівня води дає коливання, досягають півтора метрів протягом року. Це призводить до заболочування берегів, забруднення води Байкалу, розмиву, поглиблення і до інших змін берегової лінії. Прийнято і строго контролюється виконання нормативних документів по регулюванню рівня води на ГЕС. Але працюючу систему зупинити неможливо, а коливання рівнів завдають шкоди живим істотам, що населяють озеро: знищуються місця гніздування птахів і нересту риб, затоплюються або, навпаки, оголюються нори підводних мешканців.
Проекти будівництва ГЕС у Монголії
До вже перерахованих джерел забруднення Байкалу цілком можуть додатися ще кілька. У 2013 році сусідня Монголія приступила до опрацювання питання про будівництво декількох ГЕС на Селенге. Очевидно, що пуск цих електричних станцій не просто погіршить складну екологічну ситуацію на Байкалі, а призведе до катастрофи. Росія запропонувала свою допомогу в проектуванні і здійсненні альтернативних варіантів вироблення електроенергії для господарських потреб Монголії.
Як поведе себе незалежна країна надалі, невідомо. Очевидно, що озеро Байкал стало предметом шантажу в міжнародній політиці.
Людський фактор
Як видно на фото, забруднення Байкалу носить не тільки природний або промисловий характер. Однозначно, це справа рук людських.
З кожним роком збільшується число туристів в цих краях, людей стало більше захоплювати історія та природа рідного краю. Туристичні фірми готують водні, пішохідні, велосипедні та інші маршрути. Для цього опрацьовуються і розчищаються стежки, обладнуються стоянки. До утилізації сміття організатори теж підходять продумано.
Але дуже багато проблем створюють неорганізовані туристи, які ходять за індивідуальними маршрутами і, на жаль, далеко не завжди прибирають за собою побутове сміття. Волонтери, які виходять на прибирання тайги в кінці кожного туристичного сезону, зібрали його вже близько 700 тонн.
Вирубка лісів і водний транспорт
Вирубка тайги, ведшаяся колись у цих місцях, зараз має впорядкований характер, ведеться на спеціальних ділянках далеко від берегової лінії озера і річок. Але це промислова заготівля. А рубка лісу для приватних потреб, туристами або браконьєрами, завдає непоправної шкоди, порушуючи, і без того крихку, екосистему цього краю.
Свій внесок у забруднення озера вносять суду, бороздящие безкрайні водні простори. Паливні та паливно-мастильні матеріали прогулянкових, рейсових, туристичних, особистих та інших плавзасобів потрапляють у воду, погіршуючи ситуацію.
Заходи захисту Байкалу від забруднень
Щоб не допустити ускладнення і без того непростої екологічної ситуації на Байкалі, в роботу щодо нормалізації обстановки включилися державні та громадські організації. Кожні на своєму рівні активізували діяльність, залучаючи до допомоги активістів, що вже дало хороші, обнадійливі результати.
Щоб знизити рівень забруднення озера, були проведені такі заходи на рівні держави:
Одночасно із державою на захист унікального озера стали активісти екоруху. Вони запускають різні проекти, пов’язані з відновленням навколишнього середовища Байкалу:
Люди, які допустили жахливий забруднення Байкалу, бездумно що погубити унікальні рослини і рідкісних мешканців водойми, сьогодні нарешті-то жахнулися скоєного. Ситуація на озері поки ще дуже важка. Прибережний шар води пронизаний водоростями, які були породжені людською діяльністю, і очистяться вони повністю коли-небудь, невідомо. Але дуже хочеться сподіватися, що згубна машина зупинилася, і, може бути, трохи відкотилася назад.
