Що означає прізвище Муратова? Яке її походження? Питання частково культурологічний, частково історичний. Почнемо з того, що безлічі людей добре знайома одна з носіїв цього прізвища. Відомий радянський і український режисер Кіра Георгіївна Муратова. В її по-своєму лаконічних і виразних картинах знімалися такі майстри, як Олег Табаков, Рената Литвинова, Сергій Маковецький. Очевидно, що хоча б з поваги до пам’яті цього майстра нам варто провести це дослідження.
Значення прізвища
Вивчаючи походження прізвища Муратова, вчені в галузі етимології і антропонимики виділяють дві версії її значення.
Перша з них пов’язується з ім’ям Мурад. Мусульмани так нарікали бажану дитину – хлопчика. Очевидно, що в XV–XVII століттях, під час формування націй і, відповідно, набуття до цього часу бесфамильными людьми прізвищ, члени сім’ї, де головою був чоловік з таким ім’ям, стали називатися «Муратови». Таким чином, Муратова – означає приналежність до сім’ї, де батьки піклуються і люблять своїх чад, зворушливо очікують їх появи на світ.
Друга версія пов’язує походження прізвища Муратова з тюркським ім’ям Мурат, що означає «мета, бажання». Розглянемо цю версію. Багато людей живуть, ставлячись до свого життя безвідповідально. Так, наче бог наміряв їм жити тисячу років. Безцільно, у погоні за швидким і задоволеннями протікають їхні дні, роки. Прізвище «Муратова» висловлює противагу цьому. Носій її – це людина, яка чітко і ясно представляє своє покликання в житті, і послідовно службовець йому.
Корисним буде зауважити, що сучасні прізвища, багаторазово передаючись від старших поколінь до молодших, етимологічно повністю втратили свою колишню значеннєвий зв’язок із прізвиськом давнього предка – родоначальника.
Тюркські корені
Очевидно, що спочатку походження прізвища Муратова пов’язувалося з її первинними тюркськими носіями. Надалі ж, після татаро-монгольського завоювання, вона поширилася і на західні території. Про цю тенденцію побічно свідчать сучасні соціологічні дослідження.
Згідно з ним, варіант цього прізвища за рейтингом поширеності в Казахстані займає 32-у позицію. Набагато менш поширена ця прізвище в Росії. Приміром, московський телефонний довідник містить 89 356 абонентів Іванових, і тільки 2 678 абонентів Муратовых. Втім, і ця цифра дозволяє говорити про поширеність прізвища в мегаполісі.
Згадка в історичних документах
Історичне походження прізвища Муратова в Росії демонструють численні старовинні ділові записи і документи. Примітно, що у них згадується «Мурат» як ім’я: селянин Мурат Пустин (1556 р.), житель Новгорода Мурат Пересвітла (1614 р.), ростовський дяк Мурат Чюрик. Також в старовинних книгах неодноразово згадується і досліджувана прізвище: землевласник Ратай Муратов (1555 р.), дворянин Борис Муратов (1564 р.).
Серед історичних носіїв прізвища були особливо відзначені повагою суспільства. У списку почесних громадян Москви 1897 року видання значиться Муратов Василь Васильович. Зауважимо знову: хоча у вищенаведених літописах фігурують представники сильної статі, проте очевидно, що їх другу половинку сучасники називали «Муратова».
Втім, російські вчені-етимологи традиційно значення і походження прізвища Муратова пов’язують саме з тюркської традицією. Адже історичний процес формування російської нації в XV-XVII століттях шляхом ряду завоювань передбачав залучення в армійську службу країни-імперії вихідців з інших народів. Служиві люди з тюрків приймали російське підданство, збагачуючи етимологію своєї нової батьківщини новими прізвищами.
Багато всім відомих прізвищ тюркського походження, носяться видатними росіянами відомі нам і понині. Серед них – Менделєєв, Карамзін, Достоєвський, Тургенєв, Державін, Булгаков і т. д.
Висновок
Таким чином, нами розглянута основна етимологічну версія. Згідно з нею, за основу береться тюркське походження і поширення прізвища при захопленні територій.
Однак точно прийшла до нас саме з сходу прізвище Муратова? Історія і походження її свідчить і про альтернативну (проросійської) позиції.
Так, псковские говірки містять свій особливий синонім до імені прилагательному «сердитий»: «муратый». У давнину в Оренбуржжі синонімом дієслова «дражнити» служив дієслово «мурать», а також «травкою» називали солодку глазур на випічці. Чи Могли ці слова історично трансформуватися в прізвищі? Напевно, так. Втім, ця версія заснована лише на припущенні.
